Фото з відкритих джерел
НАК "Нафтогаз України" повідомив про перерахування податків в першому кварталі поточного року в розмірі 30,7 млрд грн, що склало приблизно 18% бюджетних доходів. У компанії не упустили можливості запустити "стрімкий карамболь" і для більшої переконливості увернула досить натягнуту "алітерацію": мовляв, на все дороги в 2018 році заплановано витратити майже 40 млрд грн, і сам міністр Омелян попросив в бюджет-2019 залежить на місцеві аеропорти майже десятку. В принципі думка зрозуміла: в НАКу вирішили наочно продемонструвати, що квартальних податкових відрахувань компанії цілком вистачає на все дороги, а якщо напружитися, то можна уважити і Омеляна. А якщо підвищити ціни на газ для населення, то зібраних з "Нафтогазу" податків вистачить навіть на "гіперлуп" до Одеси. Ну або до Козятина, дивлячись як піде. З іншого боку, можливо, перед нами якийсь езопова мова і в зазначеному меседжі протягло кривої натяк на уряд - мало на дороги заклали. Підвищуйте ціни на газ і вся країна покриється автобанами. Загалом, якщо є претензії до дорожнього покриття, всі питання самі знаєте до кого ...
Новини по темі
Новини по темі
Сам по собі "Нафтогаз" зі своєю нехитрою схемотехнікою і цінової "інженерією" загадковий лише для непосвячених. Щось на зразок красивого сувеніра, привезеного Семен Семеничем Горбункову для начальниці ЖЕКу: "яка краса", а потім - "кнопочку натисніть" і вискакує сміється чортик (образ до нього можете підібрати за смаком).
Сам цінової експеримент зі зростанням цін на газ для населення можна порівняти з абсурдною ідеєю доведення цін на хліб до європейського рівня. В принципі, може бути реалізований той же механізм: беремо зерно "власного видобутку", застосовуємо до нього формулу "Чикаго +" і збільшуємо ціну на батон до рівня вартості французької булки в Парижі. Природно, 90% населення купити такий хліб не зможе, але є вихід - субсидія. І задоволений виробник може спокійно покласти собі в кишеню рентабельність в розмірі 300%. Абсурд, скажете ви. Ні в якому разі - з газом адже прокатали.
У першому півріччі 2017 го споживачі повинні були тільки за рахунок пільг і субсидій перерахувати компанії 48,6 млрд грн, при цьому сплачено за допомогою державного бюджету було лише 29,5 млрд грн, а борг по субсидіях склав 19,1 млрд грн. За цей же період "Нафтогаз" заплатив в той же державний бюджет 56,7 млрд грн податків. Чи не правда, дивна виходить модель: вливається майже 49 млрд, а "випливає" 57 млрд? Завдання про басейн з п'ятого класу. Перше, що спадає на думку, - або хтось не "закрив кран", або хтось відкрив "заглушку". Як сказав би цінитель системного аналізу, в цій моделі є системна помилка. І ми її обов'язково знайдемо.
Але спочатку звіримо баланс споживання природного газу по країні.
112.ua
У 2017 році побутові споживачі витратили 11,2 млрд м куб (скорочення на 6%) природного газу, компанії теплокомуненерго для виробництва тепла для населення - 4,6 млрд (падіння на 19%), промисловість - 9,1 млрд (зниження на 6 %) і технологічні витрати, пов'язані з функціонуванням ГТС, - 4,4 млрд (зростання на 16%).
При цьому в минулому році "Укргазвидобування" повідомила про рекордні показники видобутку українського газу - понад 15 млрд м куб. Не важко помітити, що газу власного видобутку Україні повністю вистачає не тільки для задоволення потреб побутових споживачів, а й для обігріву осель тепловою енергією.
Як же формується дохід найбільшої газової компанії країни? За даними Антимонопольного комітету, чинна методика розрахунку ціни не відрізняє імпортний газ від українського. Вона визначається, виходячи з цінових параметрів на хабі NCG (Німеччина) плюс витрати на транспортування і тарифи на вхід-вихід на західному кордоні України. За даними АМКУ, прив'язка до імпортного паритету привела до штучного зростання ціни на український газ з 1590 грн за тис. М куб до 4,8 тис. Грн, тобто більше ніж в три рази.
112.ua
Отже, собівартість українського природного газу становить 1590 грн за тис. М куб. "Нафтогаз" закуповує його у своїй дочірній компанії "Укргазвидобування" за ціною 4849 грн і, додаючи маржу в розмірі 2,5%, продає по 4 942 грн облгазам. Все це без урахування податку на додану вартість. З накруткою ПДВ ціна зростає до 5,9 тис. Грн. Ну а побутовим споживачам газ дістається вже в середньому за ціною 7 тис. Грн за тис. М куб. Таким чином, кінцева ціна на всі ці "переходах" зростає в 4,4 рази.
Переведемо все це в абсолютні цифри. У разі продажу газу власного видобутку групі побутових споживачів за собівартістю і без накрутки ПДВ, валова виручка склала б еквівалент 685 млн дол. У реальності ж вона розганяється до 3 млрд дол. При цьому в системі "Нафтогазу" залишається 2,5 млрд дол., а облгазам - майже 0,5 млрд дол.
Новини по темі
Новини по темі
У цій схемі прекрасно все: і ціни, і прибуток, і рух фінансових потоків, і розподіл "пирога" між учасниками. Вона не враховує лише один малесенький недолік: українці - не британці або німці і не можуть купувати такий дорогий газ, навіть власного видобутку, з мотивів патріотизму. Як це зазвичай буває, на допомогу будь-якій схемі, зайшла в глухий кут, приходить бюджетне фінансування. Держава субсидує газову схему на 48,6 млрд грн (і це тільки за півроку).
Продаючи газ облгазам, "Нафтогаз" на суму субсидій отримує від них не живі гроші, а "живі" протоколи. Цими ж протоколами компанія розраховується з "Укргазвидобуванням" за куплений раніше природний газ власного видобутку. А "Укргазвидобування" в свою чергу передає ці протоколи Мінфіну в рахунок оплати своїх рентних платежів.
112.ua
Найдивовижніше, що при подібній схемі у "Нафтогазу" виникає ще і збиток. За перше півріччя минулого року обсяг продажів споживачам ПСО (на умовах спеціальних зобов'язань) склав 49,8 млрд грн, а фінансовий результат - мінус 6,9 млрд грн. У той же час поставки газу іншим споживачам (комерційні операції за ринковою ціною) залишили всього 2,6 млрд грн з мізерним прибутком в 0,3 млрд грн. Зате майже 2,8 млрд грн прибутку приніс ефект елімінації міжсегментних операцій: це коли дохід з'являється в результаті перетоків між різними сегментами споживачів - в загальному, відмінна тема для гарної аудиторської перевірки.
112.ua
Структура прибутку "Нафтогазу" в першому півріччі 2017 го виглядала наступним чином. З більш ніж 29 млрд грн позитивного фінансового результату 18,5 млрд грн склали доходи від видобутку газу, нафти і газового конденсату та 16,2 млрд грн - прибуток від транспортування. При цьому фінрез був зменшений за такими статтями, як: -3,8 млрд грн - збиток від продажу газу; -1 млрд грн - збиток від зберігання газу.
Уже виходячи з цих цифр, чітко видно, що в разі втрати транзиту прибуток компанії скоротиться як мінімум удвічі, а прибуток від видобутку газу - це намальована в клірингових взаємозаліки цифра, котра наповнюється виключно за рахунок бюджетних субсидій і дотацій. Наповнюється не грошима, а протоколами.
Але як при цьому система зберігання газу стала збитковою, залишається загадкою, адже ця операція повинна бути прибутковою апріорі - чиста комерція. За даними "Нафтогазу", зростання збитків був пояснений збільшенням амортизаційних відрахувань (бухгалтерські фінти вухами) і формування резервів під сумнівну заборгованість (як така могла з'явитися в секторі зберігання газу - питання).
Якщо взяти дохід в сегменті виробництва природного газу, то він був сформований на 14,1 млрд грн за рахунок збільшення закупівельної ціни за імпортним паритету і лише на 0,4 млрд грн - за рахунок зростання обсягів видобутку. Таким чином, перед нами класичний штучний ціновий фактор росту.
112.ua
Що стосується структури податкових відрахувань "Нафтогазу", то тут ситуація виглядає не настільки однозначно, як комусь хотілося б. У загальній сумі тих десятків мільярдів гривень, про які звучать переможні реляції і релізи, 48% займає непрямий податок на кінцевого споживача, тобто ПДВ (роком раніше було 42%). Таким чином, половину всіх податків компанії платять кінцеві споживачі, тобто ми з вами, а "Нафтогаз" виступає лише в ролі транзитного фіскального ланки. Це, так би мовити, загальнонаціональний податок на споживання енергоресурсів. Рента як окремий вид податку становить 33% - і це, по суті, плата за користування природними ресурсами та отримання надприбутків від роздутого цінового механізму. І лише 19% становить податок на прибуток та інші податкові платежі. Так що лише п'ята гривня в податкових платежах компанії сплачується за рахунок операційної ефективності, а 80% податків - це, так би мовити, "по праву народження" і завдяки положенню на ринку.
Ситуацію, що виникла в цьому гіпертрофованому ціновому механізмі, можна поліпшити за допомогою монетизації субсидій, коли паперові взаємозаліки будуть замінені реальним рухом грошових коштів. Але навіть в такому випадку цей механізм буде, з одного боку, соціально несправедливим, а з іншого - не зможе зупинити лавину неплатежів, які в системі "Нафтогазу" вже склали понад 31 млрд грн. Якщо ціна на товар не відповідає рівню розвитку ринку і платоспроможності ключових споживачів, будь-який "тюнінг" системи - це лише відстрочка вироку. Ключове рішення проблеми - це визначення формули соціальної ціни на газ для населення і підприємств теплокомуненерго. Тільки в такому випадку монетизація субсидій зможе поліпшити рух фінансових потоків, адже і самі субсидії зменшаться до економічно обґрунтованого рівня. А інакше результат буде як в задачці з п'ятого класу: якщо з басейну виливається більше, ніж вливається, рано чи пізно він спорожніє.
Олексій Кущ
Редакція може не поділяти думку автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", щоб ознайомитись з публікацій і пишіть на blog @ 112.ua .
Чи не правда, дивна виходить модель: вливається майже 49 млрд, а "випливає" 57 млрд?Як же формується дохід найбільшої газової компанії країни?