Громадська безпека як захищеність суспільства від внутрішніх і зовнішніх загроз є виключно важливою теоретичною і практичною проблемою, від вирішення якої безпосередньо залежить в тому числі і визначення стратегії правоохоронної діяльності щодо забезпечення громадської безпеки в Російській Федерації.
В системі основних загальнодержавних заходів щодо захисту життя і здоров'я, прав і свобод громадян, законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадських об'єднань особливе місце відводиться громадської безпеки, так як вона є однією з найважливіших складових всієї системи безпеки держави.
Актуальність цих питань в нинішніх умовах настільки зросла, що на засіданні секції наукової ради при Раді Безпеки Російської Федерації з актуальних проблем нейтралізації внутрішніх загроз національній безпеці (далі - секція) в грудні 2007 р було прийнято рішення про ініціювання досліджень в сфері забезпечення громадської безпеки.
В цьому відношенні весь спектр проблем є надзвичайною за своєю значимістю і вперше зажадав комплексного вивчення предметної області дослідження проблем в теорії громадської безпеки та її відповідності інтересам особистості, суспільства і держави.
Чому теорії? Так перш за все тому, що розглядати ці питання можливо лише в рамках комплексного підходу, що забезпечує цілісне сприйняття сфери громадської безпеки та її зв'язку з суміжними областями життєдіяльності суспільства.
А по-друге, ми вже маємо уявлення про загальні закономірності, явища і процеси в сфері забезпечення громадської безпеки, що дозволяє сьогодні визначити основні компоненти теорії громадської безпеки.
Слід зазначити, що дослідження здійснювалися на базі ВНДІ МВС Росії із залученням провідних учених, представників федеральних органів виконавчої влади, наукових та освітніх установ.
Необхідно зауважити, що тема досить широко розглядалася в форматі дискусії на міжвідомчих семінарах, круглих столах, конференціях.
На проведеному в Мінську (15 - 17 січень 2008 року) засіданні постійно діючого семінару при парламентському зборах Союзу Білорусі і Росії «Шляхи вирішення актуальних проблем забезпечення безпеки в Союзній державі в сучасних умовах» до результатів дослідження достатній інтерес проявили наші колеги з Республіки Білорусь.
23 грудня 2008 р у ВНДІ МВС Росії відбулася міжвідомча науково-практична конференція «Сутність, поняття і зміст громадської безпеки, проблеми та концептуальні засади її забезпечення в Російській Федерації».
В ході організаційного та методичного забезпечення проведених досліджень підготовлений великий аналітичний матеріал, що дозволяє реально оцінити сучасний стан громадської безпеки, виділити актуальні проблеми та визначити основні напрямки підвищення ефективності правоохоронної діяльності по її забезпеченню.
Зауважу, що для підготовки підсумкових матеріалів був притягнутий вельми широке коло джерел, що відносяться до діяльності федеральних і регіональних правоохоронних структур, і зокрема МВС Росії.
Результати наукового опрацювання актуальних питань забезпечення громадської безпеки у вигляді підсумкового наукової доповіді були розглянуті на засіданні секції 21 квітня 2009 р
Оцінюючи важливість проведеної роботи, слід зазначити, що основні результати досліджень полягають в наступному:
- обґрунтовано важливість законодавчого закріплення поняття громадської безпеки як методологічна основа для вирішення правових, організаційних, правозастосовних проблем на різних напрямках забезпечення захисту особи, суспільства і держави;
- аргументована необхідність подальшої розробки теми на рівні сучасної наукової школи, яка визначає сутність громадської безпеки;
- запропоновано методологічні особливості формування і основні складові теорії громадської безпеки виходячи з того, що дана тема є самостійною галуззю знань і має самостійні напрямки в дослідницькій діяльності;
- обґрунтовано необхідність вдосконалення нормативного правового регулювання в сфері забезпечення громадської безпеки та запропоновано розробку проекту федерального закону про забезпечення громадської безпеки в Російській Федерації;
- визначено взаємозв'язок ефективності реалізації заходів в рамках забезпечення громадської безпеки та підвищення якості організації системи державної служби в Російській Федерації;
- вироблені пропозиції щодо розробки наукових основ оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення громадської безпеки в Російській Федерації;
- запропоновано основні підходи до розробки стратегії правоохоронної діяльності щодо забезпечення громадської безпеки та створення ефективної та спеціалізованої системи державного управління в сфері забезпечення громадської безпеки, а також з розробки основ державної політики в галузі забезпечення громадської безпеки Російської Федерації на період до 2020 року.
При цьому основні висновки і сформульовані пропозиції повністю узгоджуються з позицією та виробленими підходами, визначеними МВС Росії і Радою Безпеки Російської Федерації.
Які висновки можна зробити з аналізу реального стану та оцінки правоохоронної діяльності щодо забезпечення громадської безпеки в Російській Федерації?
По-перше, в якості вирішення основної проблеми обґрунтовано важливість законодавчого закріплення поняття громадської безпеки як методологічна основа для вирішення правових, організаційних, правозастосовних проблем на різних напрямках забезпечення захисту особи, суспільства і держави.
Оскільки поняття громадської безпеки законодавчо не встановлено, пропонується використовувати поняття «громадська безпека», введене Концепцією розвитку Служби громадської безпеки МВС Росії, а саме: «Громадська безпека в Російській Федерації визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від суспільно небезпечних діянь і негативного впливу надзвичайних обставин, викликаних криміногенною ситуацією в Російській Федерації, а також надзвичайний них ситуацій, викликаних стихійними лихами, катастрофами, аваріями, пожежами, епідеміями та іншими надзвичайними подіями ».
Дане визначення лінгвістично грунтується на індикаторах, що відображають показники захищеності, і з урахуванням сучасних реалій найбільш повно розширено трактує визначення громадської безпеки.
У зв'язку з цим розроблено методологічні основи дослідження загроз суспільній безпеці, уточнені джерела загроз і концептуальні підходи до формування оцінки загроз суспільній безпеці і, що найважливіше, запропоновані шкала числових значень експертних оцінок рівнів загроз суспільній безпеці і заходи по їх нейтралізації.
По-друге, аргументована теорія, яка визначає сутність громадської безпеки. І зокрема, виявлено методологічні особливості формування теорії і основні її складові виходячи з того, що дана теорія є самостійною галуззю знань і має самостійні напрямки в дослідницькій діяльності.
По суті, необхідно відзначити, що дана Концепція не тільки містить основні теоретичні положення, але і визначає, перш за все, механізм реалізації державної політики в сфері забезпечення громадської безпеки.
І тут наша позиція повністю збігається з пропозиціями вчених Інституту законодавства і порівняльного правознавства при Уряді Російської Федерації.
По-третє, обґрунтовано необхідність вдосконалення нормативного правового регулювання в сфері забезпечення громадської безпеки та потреба прийняття федерального закону про забезпечення громадської безпеки в Російській Федерації.
Пропонований підхід дозволить сформувати вичерпний перелік завдань, функцій і повноважень по їх реалізації для кожного суб'єкта забезпечення громадської безпеки та створить умови для розробки комплексу взаємопов'язаних заходів в наступних нормативних правових актах.
Ухвалення закону не тільки заповнить наявний правовий вакуум у сфері забезпечення громадської безпеки, а й разом з прийнятими в їх виконання іншими нормативно-правовими актами дозволить створити правову базу в цій галузі правоохоронної діяльності.
По-четверте, визначено взаємозв'язок ефективності реалізації заходів в рамках забезпечення громадської безпеки та якості організації системи державної служби в Російській Федерації.
Ефективність реалізації заходів в рамках забезпечення громадської безпеки істотно залежить від якості організації та системи державної служби в Російській Федерації.
Головним кроком у цьому напрямку має стати прийняття Федерального закону «Про правоохоронну службу Російської Федерації».
У зв'язку з цим визначені основні підходи до стратегії правоохоронної діяльності щодо забезпечення громадської безпеки та створення ефективної та спеціалізованої системи державного управління в сфері забезпечення громадської безпеки.
Підвищенню ефективності діяльності в сфері громадської безпеки сприяють впровадження навігаційно-моніторингових систем для позиціонування службового автотранспорту, а також формування в муніципальних утвореннях елементів АПК «Безпечне місто» і введення в експлуатацію робочих місць ЕІТКС (Єдиної інформаційно-телекомунікаційної мережі).
По-п'яте, вироблені пропозиції щодо змісту, розробці та впровадженню наукових основ оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення громадської безпеки в Російській Федерації.
На нашу думку, наукові основи оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів у забезпеченні громадської безпеки відповідно до їх компетенції припускають вироблення системоутворюючих критеріїв і показників, які повинні мати виключно комплексний міжвідомчий характер.
Наші пропозиції полягають у формуванні збалансованої системи показників, покликаних поліпшити процеси управління, зокрема в органах внутрішніх справ, пов'язаних з реалізацією завдань правоохоронної спрямованості.
Застосування показників, заснованих тільки на кримінальній статистиці і адміністративній практиці, не дозволяє в повній мірі оцінити не тільки гранично допустимий рівень соціальної напруги, але і ступінь протидії всьому спектру загроз безпечної життєдіяльності людини.
Цільовим спрямуванням оцінки може служити ступінь досягнення поставленої мети, показники якої відображають результати правоохоронної діяльності та досягнутої ефективності.
Це необхідно для визначення ступеня можливості досягнення бажаного результату з наявними ресурсами.
Доцільно при оцінці рівня суспільної безпеки в пріоритетному порядку сформувати показники, що дозволяють оцінювати упевненість громадян у ступеня захищеності своїх особистих і майнових інтересів.
По-шосте, обґрунтовано необхідність побудови системи забезпечення громадської безпеки та розробки Основ державної політики в галузі забезпечення громадської безпеки Російської Федерації на період до 2020 року.
Дозволю викласти деякі міркування про форму та зміст такого документа.
Перш за все, в проекті повинна бути здійснена концептуальна ідентифікація власне громадської безпеки як самостійного виду національної безпеки Російської Федерації.
Крім того, проект повинен бути основоположним документом, що визначає державну політику в сфері забезпечення громадської безпеки. У ньому слід викласти систему поглядів на цілі, сутність, систему забезпечення громадської безпеки, основні напрямки діяльності держави.
Реалізація захисту життєво важливих інтересів в даній сфері передбачає подальшу розробку відповідних нормативних правових актів, федеральних і регіональних програм за окремими напрямами забезпечення громадської безпеки.
При цьому державна політика в сфері забезпечення громадської безпеки повинна розглядатися як частина стратегічного плану, визначеного Президентом Російської Федерації на період до 2020 року.
Автор статті: С.І. гирьки
Чому теорії?Які висновки можна зробити з аналізу реального стану та оцінки правоохоронної діяльності щодо забезпечення громадської безпеки в Російській Федерації?