Екоподаток: вимоги ПКУ і ... податківців. Чи потрібно сплачувати екологічний податок? - головне питання, що цікавить суб'єкта, який, особливо того не бажаючи, після виходу з ладу акумуляторної батареї (далі - АБ) отримав один з видів небезпечних відходів.
До лав платників податку п.п. 240.1.3 ПКУ зараховує тих, хто в процесі своєї діяльності здійснює розміщення відходів.
Виняток - розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання.
З цього випливає, що особа, тимчасово зберігає відходи на своїй території, платником екоподатку не є.
Але у податківців є уточнення 
з цього приводу. Уже традиційно (категорія 120.01 ЗІР) вони вимагають від тих, хто тимчасово розміщує на своїй території відходи, наявності договору на видалення та утилізацію відходів з суб'єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами і т. Д.).
Ми ж, також традиційно 
, Вважаємо цю вимогу незаконною, адже з ПКУ воно не слід. Але висновок подібного договору однозначно вбереже вас від попадання в ряди платників екоподатку (по крайней мере, по даній підставі).
ДФСУ звертає увагу на вказівку в такому договорі термінів передачі відходів на утилізацію та захоронення.
Та й існує ризик нарватися на санкції за порушення екологічного законодавства, але тільки в разі зберігання відпрацьованих АБ без наявності відповідної ліцензії більше року (згідно п. 14 ч. 1 ст. 7 Закону № 222 1, п. «з» ст. 17 і ст. 34 Закону № 187 2).
Саме про ці вимоги далі і поговоримо трохи докладніше.
Екологічне законодавство: що врахувати? Починається тут все з того, що відпрацювавши своє, АБ перетворюються в небезпечні відходи. Підтверджує цей факт наявність в Жовтому переліку відходів 3 позиції 34, в якій названі, зокрема, відходи і лом електричних і електронних узлов4, що містять такі компоненти, як акумуляторні батареї або інші батареї, включені в Жовтий перелік відходів.
А небезпечні відходи, як свідчить їх визначення з абз. 3 ст. 1 Закону № 187 , Потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Зокрема, в світлі даного нас питання, а саме «що робити з відпрацьованими АБ?», Важливо розуміти, що їх утилізацією вправі займатися лише ті суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на поводження з небезпечними відходами (згідно п. 14 ч. 1 ст. 7 Закону № 222 ).
Також ліцензуванню підлягає перевезення небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним і повітряним транспортом ( п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону № 222 ).
З цього випливає, що звичайні юрособи та фізособи-підприємці (які не отримали такої ліцензії) самостійно утилізувати відпрацьовані АБ не мають права. А зберігати - будь ласка. Але тільки не довше року. Причому з важливим застереженням: такі відходи протягом року повинні бути передані суб'єктам господарювання, які мають відповідні ліцензії на поводження з небезпечними відходами ( ч. 3 ст. 34 Закону № 187 ).
Порушення вимог щодо поводження з відходами може обернутися накладенням штрафів на посадових осіб або фізичних осіб-підприємців відповідно до ст. 82 КУпАП в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.).
Головний висновок з усього цього - укладення договору із спеціалізованим суб'єктом (які мають ліцензію) та передача йому небезпечних відходів з періодичністю хоча б раз за рік здатна вберегти вас не тільки від необхідності сплати екоподатку, але і від інших неприємностей, зокрема необхідності отримання ліцензії на звернення з небезпечними відходами.
Крім того, п. «а» ч. 1 ст. 32 Закону № 187 забороняє здійснювати будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Видавати такі дозволи повинні місцеві органи виконавчої влади, але порядок такої видачі донині не визначений. Тому робити цього місцева влада на сьогодні не має права.
Формально отримувати такі дозволи повинні лише ті суб'єкти, в ході діяльності яких показник Пзув перевищує 1000 5 (в разі, якби порядок був затверджений).
Облікові і звітні нюанси. Щоб наздогнати показник Пзув до значення 1000, знадобиться не один і не два акумулятора. Тому більш вірогідним виглядає потрапляння цього показника в діапазон від 50 до 1000. Що, в свою чергу, спричиняє необхідність щорічно подавати декларацію про відходи по форме6 і в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України (відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 187 ).
Подати декларацію можна одночасно в паперовій та електронній формі в центр надання адміністративних послуг або ж на сайті http://e-eco.gov.ua .
Що стосується декларації за 2017 рік, то термін її подачі минув у понеділок, 19 лютого.
Ще одна почесний обов'язок - складання типової форми № 1-ВТ 7. На її заповненні наполягають податківці (лист ДПАУ від 01.07.2011 р № 17870/7 / 15-0817).
Складати цю форму повинні юрособи всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізособи-підприємці, у сфері поводження з відходами.
При цьому в графі 03 доведеться вказувати вид відходу згідно ДК 005-96. У зазначеному Класифікаторі відходів акумулятори названі за кодами 3120.3.1.01, 3120.3.1.04, 3410.2.9.03, 3120.3.1.05, 3120.3.2.01, а АБ - 3120.3.1.02, 6000.2.9.07, 6000.2.9.05, 6000.2.9.04, 6000.2.9.08 .
Бухгалтерський облік. «Рідна» АБ, що входить до складу джерела безперебійного живлення, враховується разом з ним у складі єдиного об'єкта. Що стосується АБ, придбаної в якості заміни, що відпрацювала своє, то її враховують на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Звичайно, якщо орієнтовний термін корисного використання АБ перевищує один рік 8 і вартість при цьому не перевищує 6 тис. Грн.
Залежно від обраного методу амортизації МНМА амортизується АБ списують до складу витрат у вигляді амортизації.
Нагадаємо про «прискорених» методах амортизації: 50/50% або 100%, передбачених для МНМА п. 27 П (С) БО 7 . Також їх можна амортизувати прямолінійним і виробничим методом.
Вид витрат при цьому залежить від того, для яких цілей використовують сам ДБЖ.
Високоприбутковим платникам податку на прибуток і низькодохідних «добровольцям» важливо розуміти, що МНМА в податковому обліку не належать до основних засобів. Тому різниці, визначені згідно з ст. 138 ПКУ , По таких активах не виникають. Підтверджують це і податківці (категорії 102.05 і 102.13 ЗІР, а також свіжа ІНК ДФСУ від 11.01.2018 р № 116/6 / 99-99-15-02-02-15 / ІПК).
У рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатки РІ вказують різниці, що виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без урахування амортизації МНМА.
Що стосується АБ, що прийшла в непридатний стан, то якщо ви не збираєтеся використовувати її в подальшому, то до моменту передачі її відповідному суб'єкту для утилізації досить організувати аналітичний облік її і їй подібних .
Для податкового і бухгалтерського обліку такі об'єкти цінності не представляють, але статус «небезпечні відходи», як ви пам'ятаєте, вимагає спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Особа, під матеріальною відповідальністю якої знаходиться ДБЖ, при виявленні несправної АБ зобов'язане передати її на зберігання на склад (або в інше місце, де та буде зберігатися до передачі її спеціалізованої організації).
При цьому передача відпрацьованих акумуляторів на склад може оформлятися шляхом виписки накладних на внутрішнє переміщення матеріалів (форма № М-11).
Витрати на утилізацію відходів включають до інших операційних витрат (субрахунок 949) згідно з останнім абзацом п. 2.13 Методрекомендацій № 2 .
Чи потрібно сплачувати екологічний податок?Екологічне законодавство: що врахувати?
Зокрема, в світлі даного нас питання, а саме «що робити з відпрацьованими АБ?