Влада Києва хоче поповнити бюджет столиці за рахунок власників літніх майданчиків біля кафе і ресторанів, зобов'язавши їх, як і власників кіосків та перед
Влада Києва хоче поповнити бюджет столиці за рахунок власників літніх майданчиків біля кафе і ресторанів, зобов'язавши їх, як і власників кіосків та пересувних торгових точок, перераховувати пайові внески на утримання об'єктів благоустрою. Відповідний проект розпорядження КМДА планується затвердити найближчим часом. Хоча в Держкомпідприємництва запевняють, що чиновники взагалі не має права вимагати від власників тимчасових споруд платити "данину" в міську казну.
Стара нова схема
Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА розробив проект Порядку визначення розміру пайового внеску власників тимчасових споруд (ТС) в утримання об'єктів благоустрою Києва. Цікаво, що на сайті КМДА розміщені два документа з однаковою назвою: проект рішення Київради, датований 13 вересня минулого року, і розпорядження КМДА від 30 грудня.
До останнього часу сплата внесків була обов'язковою умовою видачі дозвільної документації на розміщення кіосків і автокав'ярень. Тепер чиновники хочуть брати гроші ще й з літніх майданчиків біля закладів громадського харчування. Збільшиться і кількість документів, які повинні надати комерсанти.
Раніше не робилося різниці між оформленням договорів пайової участі для стаціонарних кіосків і пересувних тимчасових споруд (автомагазинів, мобільних кав'ярень, автоцистерн та ін.). Тепер власників торгових точок на колесах зобов'яжуть додатково пред'являти дозволу з ДАІ і СЕС. Рестораторам доведеться зібрати з десяток різних документів.
Долю кіосків і автомагазинів буде вирішувати комунальне підприємство "Світоч": протягом 10 днів його співробітники перевірять представлену комерсантами інформацію, потім буде підписаний договір про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою. З рестораторами аналогічний договір буде укладати департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА.
Формула визначення розміру пайової участі залишилася колишньою: площа тимчасової споруди помножена на середню базову вартість "квадрата" землі (385,8 грн. / Кв. М), коефіцієнт функціонального призначення групи товарів (від 0,1 для кіосків преси до 2 для продавців пива , сигарет і ювелірних прикрас) і на зональний коефіцієнт (від 0,7 до 1,7 в міру наближення до центру міста).
В середньому внесок за кіоск або автокав'ярні складе 8-12 тис. Грн. в рік, а за літній майданчик біля кафе чи ресторану - в два-три рази більше.
Після того як підприємець повністю сплатить пайовий внесок, він отримає довідку про функціональне призначення тимчасової споруди.
Саме цей документ буде вирішальним при укладенні договору оренди ділянки з КП "Світоч", яке отримає монопольне право встановлювати і містити в Києві тимчасові споруди.
"Це комунальне підприємство буде оформляти на себе паспорта прив'язки тимчасових споруд, а підприємці виступлять в ролі суборендар місць під розміщення цих об'єктів. Тобто керівництво" Світоча "буде самостійно вирішувати, кому і на яких умовах давати в користування земельні ділянки під встановлення МАФів", - обурюється один з депутатів Київради, що побажав залишитися неназваним.
Аналогічна схема працювала при Леоніді Черновецькому: монопольним власником всіх земель під кіосками було призначено КП "КІА".
Правда, тоді курирував цю сферу заступник голови КМДА Денис Басс пішов далі і запропонував власникам кіосків передати конструкції на баланс "КІА" (т. Е. Подарувати), а потім орендувати їх у комунального підприємства за ціною, яка встановлюється в залежності від особистих відносин г- на Басса з підприємцем.
Плата за "дах"
опитані "ДС" юристи стверджують, що вимога київської влади до власників кіосків, пересувних торгових точок і літніх майданчиків про сплату пайових внесків є незаконним. Аналогічної думки дотримується і Держкомпідприємництва.
"Чинним законодавством не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування щодо встановлення порядків і правил розміщення тимчасових споруд, крім як під час проведення ярмарків або святкових заходів", - пояснив "ДС" директор департаменту ліцензування та дозвільної системи Держкомпідприємництва.
За чинним законодавчим правилам для установки кіоску необхідно отримати єдиний дозвільний документ - паспорт прив'язки. Для цього підприємцю потрібно отримати позитивне рішення місцевих чиновників про відповідність бажаного місця розташування тимчасової споруди будівельним нормам.
А потім оформити паспорт прив'язки в місцевих органах містобудування та архітектури, надавши всього чотири документи: схему розміщення тимчасової споруди, ескізи фасадів, технічні умови підключення до інженерних мереж (при необхідності підключення), а також схему благоустрою прилеглої території.
У Законі "Про благоустрій населених пунктів" сказано, що власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору. Але сплата пайових внесків на благоустрій - право, а не обов'язок власників кіосків.
"Схема благоустрою передбачає, що комерсант бере на себе зобов'язання прокласти до кіоску асфальтову доріжку, розбити на прилеглій території газон, посадити дерева, встановити лаву і т. П. Ці роботи можна проводити за свій рахунок, а можна перерахувати гроші в бюджет міста, і тоді благоустроєм території займуться комунальні підприємства ", - пояснює юрист Асоціації підприємців Києва Сергій Маєвський.
Такий загадковий документ, як "довідка про функціональне призначення тимчасової споруди", в чинному законодавстві не згадується.
Навряд чи столична влада не розуміють, що діють врозріз із законодавством. Відсутність персональної відповідальності чиновників, а тим більше депутатів, за твердження незаконних рішень, дозволяє і далі отримувати додаткові гроші з комерсантів.
"Плату за" дах "розділили на нелегальну частину - хабарі, які йдуть в кишені чиновників, депутатів, міліціонерів, прокурорів, і легальну частину - пайовий внесок, який надходить до міської казни", - говорить заступник голови Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу " Фортеця "Віталій Андрєєв.
Саме тому при діючому мораторії на розміщення в Києві нових кіосків їх з кожним роком з'являється все більше.
Рекет по-київськи
Вимагати від столичних кіоскерів "данину" в міську казну чиновники почали три роки тому. У квітні 2011 р вступило в силу рішення Київради №56 / 5443, яким влада зобов'язала власників МАФів оплачувати пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою Києва. Ініціатор цього нововведення - один з беззмінних заступників голови КМДА Анатолій Голубченко.
Тоді ідея введення пайових внесків обгрунтовувалася складністю з оформленням землі під тимчасовими конструкціями: з 2008 р завдяки змінам в ст. 134 Земельного кодексу отримати наділ у власність або оренду можна тільки через аукціон. Однак останні сім років земельні торги в Києві не проводяться.
Столичні чиновники пояснюють це відсутністю законодавчої процедури, але насправді їм вигідно розподіляти землю "в ручному режимі".
Раз вже бюджет Києва не поповнюється від проведення земельних аукціонів, чиновники КМДА запропонувала підприємцям "альтернативу" - платити внесок у благоустрій міста, а натомість пообіцяли вважати легальними конструкції, власники яких погодяться на "пропозицію" влади. Після перерахування певної суми комерсанти отримують довідку про функціональне призначення тимчасової споруди.
"Столична влада вимагає з підприємців значні кошти, хоча сплата пайових внесків не гарантує, що кіоску не будуть знесені, - констатує народний депутат України Ксенія Ляпіна. - Судячи з досвіду минулих років, від демонтажу МАФів не рятують ні вчасно подані заявки на оплату пайової участі , ні довідка про перерахування грошей ".
Не дивно, що підприємці вкрай неохоче перераховують гроші до міського бюджету. Чиновники розраховували, що захоче легалізуватися (а без сплати пайового внеску цього зробити не можна) хоча б половина з 20-25 тис. Працюючих в Києві кіосків, внаслідок чого столичний бюджет щороку отримуватиме 150-200 млн грн.
Але протягом останніх двох років кількість МАФів, за які їх власники сплачують місту "данину", залишається незмінним - трохи більше 5 тис.
Більш того, зменшується сума надходжень - в 2012 році вона склала 51 млн грн., В минулому році - 44,6 млн грн. "Бізнесмени міняли функціональне призначення своїх конструкцій: більше заявок подали на непродовольчі товари, а також на побутове обслуговування, де коефіцієнт при розрахунку суми пайового внеску - 0,5.
Крім того, заборона торгувати в кіосках спиртним вилився в істотну втрату грошей. Багато з тих, хто в 2012 р платили 20-24 тис. Грн. в рік, в минулому заплатили всього 3-4 тис. грн. ", - розповів "ДС" голова комісії КМДА з питань упорядкування, розміщення і демонтажу тимчасових споруд на території Києва Станіслав Голубов.
Чиновники обіцяли, що конструкції комерсантів, які погодяться на пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою, потраплять до Комплексної схему розміщення тимчасових споруд. Екс-глава КМДА Олександр Попов в свій останній робочий день, 13 грудня, підписав розпорядження, яке затвердило Комплексну схему.
Згідно з документом на столичних вулицях залишиться 6,5 тис. Кіосків, 4% з яких збігається з адресами законно розміщених в столиці МАФів. А значить, відразу після затвердження міськрадою Порядку розподілу місць в цій схемі законослухняним підприємцям доведеться звертатися в КП "Світоч" (головним ініціатором створення цього КП є депутат Київради Олександр Ліщенко, якому приписують контроль над ринком "Троєщина"), щоб за певну мзду отримати дозвіл залишитися в цьому бізнесі.
Хоча по ідеї саме цим людям, які за два роки перерахували в бюджет столиці майже 100 млн грн., Влада повинна була гарантувати місця в Комплексній схемі.
"Термін дії дозвільної документації для кіосків у Києві закінчився 31 грудня минулого року", - заявив недавно директор КП "Київблагоустрій" В'ячеслав Солошенко. Тобто підприємцям, які справно платили пайові внески в бюджет міста, доведеться з нуля оформляти всі папери, як і їхнім колегам-нелегалам.
Довідка
У Києві працюють не менше 25 тис. Торгових кіосків, близько 15 тис. З яких на комунальній землі, інші - на орендованих у громади ділянках навколо ринків, станцій метро та ін. Сумарний річний оборот столичних кіосків досягає 10 млрд грн.