При укладанні лізингового договору всі ми сподіваємося, що в документі, підготовленому лізинговою компанією, продумані рецепти на всі випадки життя. Однак, бувають ситуації, коли особи, що користуються послугою лізингу, вступають в правовий спір з лізинговою компанією. Редакція CargoNews.lt вирішила розібратися, з чим пов'язані подібні ситуації, і які можливості у незадоволеною боку повернути результат суперечки в свою користь.
Лізингова компанія - це п'явка, що харчується кров'ю своїх клієнтів, яка буквально на наступний день, як тільки клієнт запізниться з лізинговими внеском, готова здерти з нього три шкури і відібрати все належне їй майно, не зупиняючись навіть перед умовами договору!
Сьогодні в Литві такої «страшилкою» нікого не налякати: наш ринок лізингових послуг давно склався і придбав цивілізованих обрисів, а відповіді на будь-які правові питання можна знайти в договорах, в Цивільному кодексі або в судовій практиці. Юристи, з якими розмовляла редакція CargoNews.lt, стверджують, що суперечки, що виникають між лізинговими компанії і їх клієнтами, мають логічну основу, проходять цивілізовано і без будь-яких «глибоких» юридичних інтерпретацій.
Ще раз: ВИВЧАЙТЕ УМОВИ ДОГОВОРУ!
Альбертас Бута, співробітник адвокатської контори «Verum», говорить, що велика ймовірність правового спору виникає тоді, коли особа, яка надає послугу лізингу, одночасно є і продавцем об'єкта лізингового договору. У таких випадках, якщо покупець вирішує, що його покупка не відповідає передбаченим вимогам і з цього приводу висловлює претензії продавцеві, в епіцентрі суперечки виявляється і лізинговий договір. А. Бута згадав випадок, коли ініціатором подібної суперечки був перевізник, який придбав в лізинг охоронне устаткування для свого транспортного парку. Однак, за словами юриста, подібні справи не уявляють нічого особливого, і їх вихід не створює передумов для далекосяжних дидактичних висновків, за винятком одного - договір потрібно читати, причому дуже уважно ...
Уважно читати навіть незважаючи на те, що лізингові договори часто бувають шаблонними, з обмеженими можливостями що-небудь в них змінити. Як би там не було, але умови лізингових договорів необхідно дотримуватися - наївно сподіватися на те, що на порушення договорів лізингові компанії будуть дивитися крізь пальці. Тому всі юристи в один голос стверджують, що перед тим, як укладати лізинговий договір, його необхідно показати фахівцям, щоб вони могли грамотно пояснити що випливають з договору зобов'язання і наслідки за їх недотримання.
Прострочення лізингового внеску
Це найбільш часте порушення лізингового договору. До нього можуть призвести недбалість, скрутна фінансова ситуація, а іноді навіть і злісне поведінка. Як би там не було, але якщо лізингова компанія не отримає лізинговий внесок у встановлений термін, вона тут же нагадає про це своєму нестаранність клієнту - як правило, з посиланням на можливі санкції.
Юристи стверджують, що в такій ситуації розвиток подій можна повернути в сприятливу для себе сторону - для цього необхідно активно зайнятися «менеджментом», який назріває спору. Арнас Палюкенас, співробітник адвокатської контори «Paliukėnas ir partneriai», стверджує, що у лізингоодержувача, якщо тільки він активно візметься за захист своїх інтересів, завжди є можливість домогтися того, щоб майно, придбане в лізинг, не зникло з рук протягом декількох днів. «Для лізингоодержувача це найгірший сценарій - лізингова компанія сошлётся на істотне порушення договору, перерве лізинговий договір, забере придбане в лізинг майно і зажадає заплатити неустойку», - каже адвокат.
Щоб цього не сталося, у лізингоодержувача є право підшукувати покупця на придбане в лізинг майно, тільки в такому випадку виручка від продажу майна повинна бути більше, ніж сума невиплачених лізингових внесків. Наскільки більше, буде відомо за графіком виплати лізингових внесків, складеним лізинговою компанією.
«У будь-якому випадку лізингоодержувач має право і можливість домагатися того, щоб майно, придбане в лізинг, що не віднімалося лізинговою компанією на наступний день після прострочення зі внеском. Набутий в лізинг вантажний автомобіль - це необхідне знаряддя праці, за допомогою якого перевізник заробляє гроші, в тому числі і на лізингові внески. Якщо перевізника лише цього знаряддя праці, то він не зможе продовжувати свою діяльність, отже, у нього не буде коштів на лізингові внески. Крайній результат - перевізник почне звільняти співробітників або, того гірше, буде змушений закрити транспортну компанію. Така ситуація невигідна ні перевізнику, ні лізингової компанії », - говорить адвокат. За його словами, бувають випадки, коли боржники лізингових компаній користуються набутим в лізинг майном по кілька місяців - це говорить про те, що компроміси, нехай навіть досягнуті важким шляхом, можливі. А раптове позбавлення майна - ситуація, якої можна (і потрібно) уникнути.
Несподівані наслідки простроченого внеску
Правда, все вищесказане не означає, що внески можна не платити з легкої руки! Адвокат навів як приклад іншу ситуацію, яка, як правило, обертається складними спорами між лізинговою компанією і її клієнтами. Він мав на увазі страхове подія, в якому бере участь транспортний засіб, придбане в лізинг.
Якщо такий транспортний засіб постраждало в ДТП, воно, як правило, відправляється в ремонтні майстерні. Майстерні, в свою чергу, виконують ремонт за власний кошт, отримані в якості страхової виплати. Все б нічого, та тільки в даному випадку правомірним власником транспортного засобу є лізингова компанія. «Якщо клієнт спізнювався з лізинговими внесками, лізингова компанія вимагає, щоб страхова компанія перевела страхову виплату на її рахунок, а не на рахунок ремонтних майстерень. Страхова компанія так і надходить, ремонтні майстерні проводять ремонт, але відремонтований автомобіль цілком правомірно затримують (тобто не повертають ні лізингової компанії, ні перевізнику) до тих пір, поки не отримають оплату за ремонт », - говорить А. Палюкенас. Тут як в шахах - все виявляються в паті: лізингова компанія чекає погашення заборгованості, ремонтні майстерні чекають оплату за виконану роботу, а перевізник не може ні розплатитися, ні продовжувати працювати. За словами адвоката, подібні ситуації - досить часте явище, і викрутитися з них буває досить важко. Як не дивно, але «крайніми» в таких ситуаціях виявляються ремонтні майстерні, тому адвокат радить не приймати пошкоджений лізинговий автомобіль на ремонт до тих пір, поки майстерні не отримають передоплату або гарантійний лист.
Як в такій ситуації бути лізингоодержувачу? Єдина порада - погасити всі борги і повзти на колінах в лізингову компанію з проханням перевести страхову виплату на рахунок ремонтних майстерень і продовжити чесна співпраця.
У суперечці лізингоодержувач може сподіватися на підтримку
А. Палюкенас зазначив, що при виникненні правового спору між лізинговою компанією і її клієнтом, в суді слабкою стороною виступатиме лізингоодержувач, тобто в першу чергу будуть враховуватися його інтереси, а не інтереси лізингової компанії. Це цілком зрозуміло - адже умови договору диктують добре підготовлені професіонали, у клієнта часто навіть немає можливості їх змінити або якось на них вплинути.
Адвокат А. Бута звернув увагу на те, що в суперечках нерідко виникає питання про те, наскільки істотним (або несуттєвим) порушенням лізингового договору вважається несплата чергового лізингового внеску. Точніше - чи можна вважати, що пропущена сплата внеску автоматично скасовує дію лізингового договору. Відповідь на це питання визначає подальший хід справи.
Важливо знати, що в судовій практиці встановилося положення про те, що лізингоодержувач має право на повернення лізингових внесків навіть в тому випадку, якщо лізинговий договір переривається з його вини. Безумовно, в деталях, що дозволяють винести таке рішення, розбирається суд.
Якщо лізингоодержувачем є фізична особа, то в суперечках з'являється ще один нюанс: договір про лізинг відкладається в сторону, а на його місце постає питання про права споживачів. А. Палюкенас підкреслив, що в таких випадках суд буде визначати, чи не суперечать умови договору про лізинг (в цілому або якась частина) Закону про захист прав споживачів.
Кошмар перевізника - конфіскація автомобіля
При роботі на вантажних автомобілях, придбаних в лізинг, далеко не на останньому місці стоїть така загроза, як конфіскація автомобіля. У Кодексі адміністративних порушень передбачено кілька випадків, при яких можна застосовувати цей крайній захід. У більшості з них конфіскація транспортного засобу має диспозитивний характер (тобто вона може і не застосовуватися), проте, в ч.3 ст. 427 коанов йдеться про випадок, коли конфіскація транспортного засобу повинна застосовуватися в обов'язковому порядку. Цей випадок - керування транспортними засобами, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і / або під впливом психотропних речовин.
А тепер давайте уявимо собі ситуацію, коли старий, але все ще досить новий вантажний автомобіль, придбаний в лізинг, потрапляє під конфіскацію тому, що його водія в другій (це важливо!) Раз зловили за кермом «з запашком». Адже, швидше за все, роботодавець (він же лізингоодержувач) цього «горе-водія» про першому порушенні навіть не здогадувався. Навряд чи в Литві знайдеться такий водій, який при влаштуванні на роботу в транспортну компанію буде розмахувати перед очима її керівника довідкою з МВС про те, що він був затриманий за п'яне водіння. Що вже говорити про водіїв з України чи Білорусі ...
Подібне «спадок» сідати за кермо вашим потом і кров'ю відпрацьовується вантажного автомобіля, робить повторне порушення - і все, конфіскація! Тим більше, що конфіскація вантажного автомобіля передбачена не тільки за водіння в стані алкогольного сп'яніння або під впливом психотропних речовин, але і при дійсної судимості за злочинну діяльність, вчинену будучи за кермом в зазначених станах.
Це найважчий, якщо не сказати, кошмарний випадок, який може статися з перевізником. Йому залишається лише проковтнути гірку пігулку, сподіватися на розуміння з боку лізингової компанії і вірити в те, що винний водій якось зуміє відшкодувати хоча б частину заподіяної шкоди. Для невеликої транспортної компанії подібна ситуація може означати прямий шлях до банкрутства.
За словами А. Палюкенаса, керівники деяких транспортних компаній готують себе до таких випадків - вони розподіляють майно і зобов'язання між декількома компаніями. Такі рішення дозволяють убезпечити компанію і її майно від різних неприємних сюрпризів.
Як в такій ситуації бути лізингоодержувачу?