почала читати третю книгу Ларссона. я все думала, до речі, як її назва російською переведуть. самій було цікаво - все-таки не просто літературно це висловити. вчора зайшла спеціально в буквоїд подивитися: "дівчина, яка спалювала повітряні замки".
мені не сподобалося. при чому тут повітряні замки? адже все так логічно: у другій книзі вона вирішує свої проблеми, мстить і т.д., а третя - це вже наслідки, розбирання на більш високому рівні, ніж її особисті рахунки з батьком і т.д. отже, вона своїми діями буквально розворушила осине гніздо - зараз буде багато розглядів на гос.уровне. ОСИ.ну в загальному, я вже передчуваю, через які душевні переживання мене пронесе автор. вся книга буде битвою за справедливість, і я знаю, хто буде боротися за її відновлення, а хто буде мерзенним гадом. а я дуже серйозно переживаю всі ці питання справедливості, і хочу, щоб як в американському фільмі, вона восторжествувала. щоб мудаки усвідомили глибину своєї непристойності і т.д. я тільки почала, але попереду ще 700 сторінок.
UPD
читала я цю книгу як казку. дуже крута, але - казка. принаймні для мене, що живе в РФ. в книзі був такий момент, коли спливла одна дуже важлива проблема, яка могла зіпсувати репутацію умовно кажучи шведських спецслужб, і ця проблема дійшла до прем'єр-міністра. з цією справою було пов'язано рішення суду щодо зняття опікунства і визнання одного героя дієздатним. так ось цей прем'єр-міністр сказав "Ви ж розумієте, я не можу вплинути на рішення суду, я ж всього лише прем'єр-міністр". А ось в нашій країні вплинути на результат судового розгляду може не тільки ПМ, може взагалі багато хто. І в нашій країні ця казочка мала б дуже сумний кінець.При чому тут повітряні замки?