- Всередині крижаної клітини
- «Ми в будинку не живемо»
- Врятувати будинок за три тижні
- «Запах в будинку як восени в лісі»
- Повені і відставки
Два місяці тому, жовтні 2018 року, на Краснодарський край обрушилася повінь. Вода йшла, затоплюючи залізничні колії і руйнуючи мости. Жертвами лиха стали шість чоловік. Постраждали лікарні, дитячі сади і школи.
Майже сім тисяч житлових будинків було пошкоджено.
Коли вода пішла, люди кинулися рятувати житло. Так що це було за житло ... В підвалах стояла вода, а в будинках - нестерпний запах болотної твані. Сирий будинок з мокрими стінами загрожує розвалитися на частини, а коли приходять холоду - перетворюється в крижану клітку.
У таких будинках людям жити не можна.
Керівник волонтерської групи «Добровільні пожежні Кубані» Максим Ребеченко. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової»
У вологому середовищі з'являється цвіль, а дихати повітрям, насиченому її спорами - небезпечно для здоров'я.
Але сотні сімей на Кубані живуть - прямо зараз.
Всередині крижаної клітини
Два місяці тому у дворах, які постраждали від повені, стояла побутова техніка, а близько парканів - лежали купи просоченої вологою меблів і мокрого одягу. Речі вантажівки продовжували вивозити на звалище, поки будинок не порожнів остаточно.
Чотири голі стіни, вибиті вікна, брудна вода в підпіллі, - так виглядали будинки, в які поверталися постраждалі від повені сім'ї.
У будинку родини Горобченко. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової»
Під час повені сім'я Наталії Миколаївни Горобченко зі станиці Кабардинская півтора дні просиділа на горищі, чекаючи, коли піде вода. Про лихо сім'я шкільних вчителів дізналася від колеги - і ледве встигла сховатися.
«Син мене схопив, на вікно поставив і з вікна на горище закинув, - розповідає вона. - Чоловік хоч встиг схопити інсулін - у нього діабет ».
Син врятував двічі, каже Наталя Миколаївна: коли сім'я чекали підмоги на горищі, він доплив до сусідів, щоб принести батькові їжі. У повені сім'я втратила все.
«Ми в будинку не живемо»
«Ми в будинку не живемо, - розповіла Наталія Миколаївна через два місяці після повені. - Підлоги викинули повністю - все загнило. Засипали п'ятнадцять вантажівок гравію в фундамент ».
Вихід є: воду з підвалу треба відкачати, а сам будинок - просушити. Для цього потрібне спеціальне обладнання - теплові гармати або влагосушітелі. Тільки вони коштують грошей. Грошей, яких у постраждалих від повені сімей немає. Після лиха МНС займалося тим, що просушують школи і лікарні. Житлові будинки постраждалі повинні були рятувати самі.
Соціальні виплати від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - таку суму влада виплатила тим, хто втратив все майно. Залишився в прямому сенсі цього слова без нічого - меблів, одягу, їжі в крижаній клітці сирого будинку.
В одному з підтоплених будинків. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової»
У прес-службі Краснодарського краю «Новой газете» повідомили, що за даними на 20 грудня 2018 року, в списках постраждалих числиться 9600 чоловік, 9077 чоловік з яких вже отримали виплати на загальну суму 601 мільйон рублів. Допомога надана 94% відсоткам потерпілих, заявили в прес-службі. На допомогу від чиновників в боротьбі з холодом і вогкістю розраховувати не доводиться, говорять люди.
- Пушки теплові ми шукали - ніхто нам їх не дав, сказали - «включайте обігрівачі», - розповіла «Новой газете» Наталія Миколаївна.
З вогкістю сім'я намагається боротися самотужки. «Грубкою будинок топимо, дровами, мучимося, відскоблювати від мулу, - розповідає вона. Жити в будинку сім'я Горобченко зараз не може. «Сирість страшна - живемо на квартирі», - розповіла вона.
Допомога сім'ї зробила читачка «Нової газети», яка перевела Наталії Миколаївні суму, порівнянну з компенсацією від держави.
Врятувати будинок за три тижні
Анжеліці Царьової з Хадиженська пощастило більше - їй вдалося просушити будинок. Тільки ось зайняло це три тижні. Анжеліка каже, що сама б ніколи не впоралася. Допомагали родині не чиновники, а добровольці.
Уже два місяці після повені команда волонтерської групи «Добровільні пожежні Кубані» рятує кубанські сім'ї від холоду і вогкості. Після лиха хлопці приїжджали відкачувати воду з підвалів житлових будинків - пристосували під це пожежні рукави і помпи. Спочатку справлялися своїми силами - машину кожен раз знаходили у друзів, а гроші на бензин - серед знайомих.
потім підключився фонд «Переказ» - почав збір на допомогу постраждалим від повені.
Пес після повені. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової»
За два місяці вдалося зібрати 120 тисяч рублів. Але щоб просушити будинки, цих грошей не вистачає. За підрахунками добровільних пожежних, просушування вимагає не менше 400 будинків - сто в Хадиженську і ще триста в станиці Кабардинская.
«Прямо зараз нашої допомоги чекають в 50 будинках, де проживають багатодітні сім'ї, інваліди, самотні пенсіонери, - розповідає керівник волонтерської групи« Добровільні пожежні Кубані », Максим Ребеченко. - І це з урахуванням того, що ми були змушені зупинити прийом заявок ».
Теплові газові гармати пожежним потрібні для того, щоб розігріти стіни і випарувати воду. Процес це не швидкий - волога адже не тільки зовні, але і всередині стін. Є й інша проблема - при морозах газова теплова гармата стає марна.
Сушити будинку в будь-яку погоду дозволяють промислові сушитель.
«Вони можуть працювати навіть при мінусовій температурі в приміщенні, - пояснює Максим. - сушитель проганяє через себе вологе повітря, а рідина збирається в спеціальний бак. У тих погодних умовах, які зараз в зоні затоплення, сушитель прискорять просушку ».
Один комплект Вологовідділювач з вентилятором коштує 90 тисяч рублів. «Чим більше буде комплектів, тим більше будинків ми зможемо висушити», - каже Максим. Зараз хлопці розраховують зібрати кошти хоча б на три комплекти.
Пожежні несуть щоденні витрати на паливо. Кошти потрібні і на бензин, і щоб заправляти газом балони для теплових гармат.
«Щоб заправити вісім балонів. нам потрібно 4000 рублів, - розповідає Максим. - Чи вистачає цього на три дні інтенсивної роботи ».
«Нова газета» попросила постраждалі від повені сім'ї розповісти, як вони живуть через два місяці після лиха.
Олена навпаки своєї квартири, Кривенківське. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової»
Олена Артюхова, село Кривенківське, Туапсинський район:
- Якщо чесно, нічого не робиться. Світло ніхто не підключає. Адміністрація нам говорить: «Все буде робитися». Ми хочемо в суд подавати на адміністрацію - може, гроші хоч отримаємо. Скільки може це триватиме? Зараз річка знову піднімається - води по коліно, у дворах стоїть. В принципі, перших поверхах втрачати вже нічого.
Михайло і Анна Мельник, Кривенківське. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової»
Анна Мельник, село Кривенківське, Туапсинський район:
- Квартира в жахливому стані. Зайти ми туди не можемо, повний підвал води. Смердить страшенно. Через місяць після повені нас знову затопило.
Вода заходила в під'їзд. Але влада нам відповіла: «Будинок у вас нормальний, мийте квартири і живіть». Але це неможливо! Ми що, смертники? Сусіди наші скаржаться на верхніх поверхах, що тріщини по квартирах пішли. А в квартирі нашої підлоги треба розкривати. Дуже страшно жити! Опалення в будинку немає, топлять дровами. І знову сьогодні дощ йде. Зараз живемо з дітьми на недобудованій дачі. Накупили обігрівачів, гріємося.
Любов Іванівна Корнєва, село Кривенківське. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової»
Любов Іванівна Корнєва, село Кривенківське, Туапсинський район:
- Ми підняли питання про визнання нашого барака нежитловим - і він до сих по вирішується. Ми постаралися адміністрації показати всі: і що поганий фундамент, і що стіни тріскаються, і що дошки гнилі. Зараз дощі йдуть, і річка знову піднімається. Ми постійно виходимо і дивимося: прорветься вода до нам чи не прорветься. Так і живемо.
Бараки, село Кривенківське. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової»
«Запах в будинку як восени в лісі»
- Я коли зрозуміла, що в цьому будинку жити не можна - дуже сиро, - стала дзвонити в адміністрацію, - розповідає Анжеліка Царьова з Хадиженська. - Мене послали. Сказали - вже не займаємося цим, шукайте самі. Я стала в інтернеті шукати інформацію і знайшла сайт. Написала Максиму безпосередньо. Він мені відповів: ви третя на черзі - чекайте. Ми чекали і дочекалися.
Анжеліка Царьова каже, що без волонтерів не врятувала б будинок: «Максим возив балони, газом їх заправляв, це ж які гроші!».
Більшість постраждалих продовжує жити в сирих будинках, розповіла вона. Але тепер просушити житло набагато складніше - на Кубань прийшли холоди.
- Сушити будинок треба в літню пору, а не коли дощ йде, - каже вона. - Сусіди нічого не сушили і воду з погреба не відкачували. В результаті заходиш в будинок, а там запах грибів - як в лісі восени. І люди цим дихають, сплять в цьому.
- Наслідки ми дізнаємося через кілька років, - після паузи продовжує Анжеліка. - Адже це не відразу - прокинувся на ранок з пневмонією.
Постраждалі від повені сім'ї мріють провести новорічні свята в теплому і сухому будинку. Це може зберегти їм здоров'я, а кому-то - життя.
Допомогти збутися цій мрії може кожен з нас. Це дуже просто - достатньо перевести невелику суму фонду «Переказ», який допомагає добровольцям рятувати будинки.
Ось посилання, по якій можна зробити пожертвування:
https://fond.predanie.ru/blago/340707/
Будь-яке. Навіть найменше.
І нехай буде трохи тепліше.
Повені і відставки
За підсумками повені свого поста в Краснодарському краї позбувся всього один чиновник - голова Апшеронского району Роман Герман. Він пішов у відставку після публічної жорсткої критики з боку губернатора регіону Веніаміна Кондратьєва. За звинуваченням в халатності в Апшеронському районі було порушено кримінальну справу. Перевірка встановила - чиновники знали, що на території Хадиженськ міського та Кабардинського сільського поселень може трапиться ПП, але заходів для захисту людей не зробили.
Однак Апшеронський район залишився єдиним, де дійшло до відставок. Показовою є ситуація в курортному мікрорайоні Дагомис в Лазаревському районі Сочі, який раз по раз стикається з затопленнями. Одна з причин лиха - забудова русел річок висотними будівлями, про що мешканці Дагомисі регулярно інформували адміністрацію Краснодарського краю. У березні 2017 жителі навіть провели народний сход, направили звернення в поліцію і мерію Сочі вимагаючи зупинити будівництво у водоохоронній зоні. Однак в руслах річок продовжують рости висотки.
Один з постраждалих будинків в Хадиженську. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової» «У нас жодне місто, що знаходиться на Чорноморському узбережжі або примикає до головного Кавказького хребта, не готовий до повеней, - висловив думку житель Туапсе, член ради« Екологічної вахти по Північному Кавказу »Євген Вітішко Євген Геннадійович . - Ми як сліпі кошенята. Треба повертати систему моніторингу, а потім відновлювати все берегозахисні і протипаводкові системи. Формально, з часів Кримська в муніципалітетах всім займається МНС. Але воно займається ліквідацією, а не будує захисні об'єкти. За статутами муніципалітетів відповідальність за будівництво об'єктів лежить на муніципалітетах ». 
Піший міст в станиці Кабардинская. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової»
Євген Вітішко Євген Геннадійович вважає, що Туапсе і околиці постраждали від двох різних процесів.
«Підтоплення в Туапсе і повінь у всій решті частини району почалися в різний час, - зазначає він. - При будівництві вулиць часто забувають про ливневки. Підтоплення в Туапсе не пов'язане з повінню, воно пов'язане з нездатністю території відвести з центральної частини міста воду ».
Затримання і арешти чиновників на Кубані були - вони просто не були пов'язані з підсумками стихійного лиха безпосередньо, хоча і збіглися за часом. Перші затримання і обшуки пройшли в адміністрації Сочі ще в квітні 2018 року. Тоді були затримані чиновники і забудовники за підозрою в незаконному будівництві, махінаціях з землею і нерухомістю. Проти керівника міського департаменту майнових відносин Володимира Пермякова було порушено кримінальну справу за ст. 286 КК (Перевищення посадових повноважень).
Був затриманий щойно звільнився на той момент з адміністрації Юрій Паламарчук, який курирував сферу ЖКГ заступник голови Сочі. Зараз він перебуває під домашнім арештом. Віце-мер Іван Бомбергер був затриманий 24 жовтня, коли Сочі постраждав від повені. Чиновника підозрюють у перевищенні посадових повноважень, він знаходиться під арештом.
Любов Єфремова у себе вдома, Хадиженськ. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової»
У жовтні слідчі порушили кримінальну справу проти заступника директора департаменту міського господарства адміністрації Сочі Віталія Петренко, який підозрюється в неправомірному витрачанні 123 бюджетних мільйонів. А саме - перевищення повноважень при укладенні контрактів на придбання житла для громадян, які проживають в аварійних будинках. За версією слідства, кошти чиновник витратив на покупку приміщень, що не відповідають вимогам житлових, уклавши контракти з забудовниками на покупку квартир в недобудованій багатоповерхівці.
У квартирі Михайла і Анни Мельник, Кривенківське. Фото: Аліна Десятниченко, спеціально для «Нової»
За кілька днів до цього правоохоронні органи затримали першого віце-мера Сочі Сергія Юрина та заступника гендиректора АНО «Росгонкі» Анатолія Рикова. Крім того, фігурантом кримінальної справи про халатність став директор департаменту архітектури, містобудування та благоустрою Володимир Малов. Стверджується, що в вересні 2016 року його не перевірив на відповідність регламентам результатів інженерних вишукувань при введенні в експлуатацію багатоквартирного будинку. Одночасно з арештами колег заступник глави адміністрації Сочі Едуард Волков написав заяву на звільнення за власним бажанням.
Аліса Кустікова за участю Софії Русової
Скільки може це триватиме?Ми що, смертники?