ЗАМОВТЕ КОНСУЛЬТАЦІЮ В BITLEX
Замовити консультацію
Офіційне працевлаштування в Україні має свої переваги, зокрема, наявність законодавчо закріплених механізмів захисту своїх прав при влаштуванні на роботу, при виплаті заробітної плати , При роботі в святкові і вихідні дні, а також при звільненні.
Трудове законодавство нашої держави передбачає ряд підстав для звільнення працівника при наявності певних обставин, таких як, наприклад, переклад на інше підприємство, з ініціативи власника або уповноваженої ним особи та з ініціативи самого працівника.
Звичайно, найчастіше, коли роботодавець і працівник досягли згоди щодо звільнення останнього або роботодавець не заперечує і не затримує працівника, то найпростішим варіантом звільнення є звільнення за угодою сторін. Однак, якщо згоди не було досягнуто або роботодавець відмовляється звільнити працівника по зазначених підставах з різних причин, працівник має право звільнитися за власним бажанням.
Звільнення за власним бажанням
Для звільнення за власним бажанням, як передбачається законом , Працівник повинен попередити власника або уповноважену ним особу про звільнення за два тижні.
Тобто працівник повинен скласти письмову Заява , В якому вказує свій намір звільнитися за власним бажанням. Працівник в заяві про звільнення може вказати дату звільнення, але не раніше ніж через два тижні з дня подачі такої заяви. Якщо дата про звільнення не вказана, то роботодавець повинен звільнити працівника за два тижні з дня, наступного за днем подання заяви про звільнення за власним бажанням.
Взагалі двотижневий термін необхідний більшою мірою роботодавцю , Ніж працівникові, адже за цей час роботодавець може знайти заміну працівникові, який звільняється. Крім того, якщо робота працівника пов'язана з матеріальними цінностями або у віданні особи перебувають документи , Обладнання та т. Д., За два тижні такий працівник має можливість передати всі свої справи і матеріальні цінності іншому визначеному роботодавцем особі.
Однак велике значення двотижневий термін перед звільненням має і для працівника. За цей час працівник може змінити своє рішення про звільнення і має право залишитися на роботі. Тобто в будь-який час протягом двох тижнів працівник може подати заяву про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням. Однак зловживати своїм правом не потрібно, адже якщо на місце працівника вже взяли людину, якій не може бути відмовлено в працевлаштуванні, попередній працівник все одно буде звільнений.
Звільнення за власним бажанням у строк, визначений працівником
Може скластися ситуація, при якій працівник не може відпрацьовувати два тижні. При наявності поважних причин роботодавець зобов'язаний звільнити працівника в зазначений ним термін.
Перелік причин для звільнення працівника в зазначений ним термін законодавством чітко не визначено. Законодавець лише надає приблизний перелік підстав, які можуть вважатися поважними. Такими причинами є: хвороба працівника, переїзд разом з чоловіком або дружиною в іншу місцевість, пристрій на іншу роботу за конкурсом тощо.
Для звільнення за власним бажанням у вказаний працівником термін необхідно також звернутися до власника або уповноваженого ним особі з заявою, проте в заяві необхідно вказати причину, на підставі якої роботодавець дійсно може звільнити особу без обов'язкового відпрацювання.
Також зазначена причина повинна бути підтверджена документально. Наприклад, якщо поважною причиною звільнення є хвороба працівника, то документом, який це підтверджує, повинна бути довідка з лікарні.
Практичні рекомендації при звільненні
Звільнення за власним бажанням може пройти мирно, але це буває не завжди. Працівник може звільнятися у зв'язку з наявністю конфлікту між керівником і працівником або конфлікту з іншим працівником, або конфлікт може виникнути саме через бажання працівника звільнитися. У таких ситуаціях роботодавець може намагатися відмовитися звільнити особу або намагатися звільнити працівника, як то кажуть, «за статтею». Для захисту своїх прав працівник повинен дотриматися кількох рекомендацій.
Якщо роботодавець відмовляється прийняти заяву, то для звільнення працівник написану заяву з документами, що підтверджують поважність причин для звільнення в зазначений термін, може надіслати поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення, попередньо зробивши копії всіх відправлених документів. У такому випадку роботодавець буде зобов'язаний звільнити працівника у вказаний термін.
Навіть якщо власник приймає заяву про звільнення, краще зробити копію підписаного заяви про звільнення, таким чином працівник матиме підтвердження того, що він дійсно звертався з відповідною заявою та роботодавець з ним ознайомився і не заперечував.
Крім того, слід пам'ятати, що зазначена працівником дата звільнення є його останнім робочим днем, який потрібно повністю відпрацювати. У свою чергу роботодавець в кінці робочого дня зобов'язаний видати трудову книжку, копію наказу про звільнення (за бажанням працівника), а також провести повний розрахунок.
Якщо ж роботодавець не виконав правила звільнення працівника, відмовився звільняти працівника або звільнив з власної ініціативи, працівник має право звернутися за захистом своїх прав до суду.
Потрапивши в подібну ситуацію, необхідно проконсультуватися з юристом, який допоможе сформувати доказову базу, скласти процесуальні документи і звернутися до суду.
Схожі статті:
Права вагітних жінок: інструменти захисту
Одностороння зміна умов трудового договору: юридичні аспекти
Реєстрація фізичної особи підприємця: порядок дій