В Україні процедура банкрутства фізосіб до сих пір не передбачена законодавством. Як наслідок, громадяни, у яких є заборгованість, змушені її виплачувати, незважаючи на всі життєві негаразди, а після смерті боржника цей обов'язок переходить до його родичів. Як зазначає народний депутат України Сергій Алексєєв. все це призводить до того, що, наприклад, в період з 2012 по 2015 р стягненню органами Державної виконавчої служби підлягали борги на суму понад 67 млрд грн, з яких на початок 2015 року було стягнуто всього 1,67 млрд грн. (2,46%). Щоб врегулювати це питання на законодавчому рівні, на даний момент в парламенті зареєстрований законопроект №2353-а «Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання його банкрутом» авторства народного депутата України Сергія Алексєєва та ін., Який вже підтриманий профільним Комітетом і рекомендований до розгляду.
За словами Сергія Алексєєва, законопроект повинен стати основним для регулювання відносин, пов'язаних з нездатністю громадян виконати свої зобов'язання. Він розроблений з урахуванням рекомендацій Світового банку, викладених в його доповіді про існуючі системи банкрутства фізичних осіб у світі, схваленому в 2013 р, завдяки чому вдалося знайти розумний баланс між захистом інтересів боржника і кредитора. Це дозволить, з одного боку, підтримати громадян, які потрапили в складні життєві обставини і більше не можуть виконувати взяті на себе зобов'язання, а з іншого боку, збереже банківську систему, розхитування якої може завдати економіці країни непоправної шкоди. Банки, як і інші кредитори, хоча і можуть щось втратити в разі згоди на реструктуризацію боргу, в цілому виграють за рахунок очищення своїх балансів від безнадійних боргів.
Законопроект визначає чіткі критерії, відповідно до яких людина може звернутися до реабілітаційним процедурам (реструктуризація заборгованості або визнання банкрутом):
- сумлінну громадянин, який опинився в стані неплатоспроможності через незалежні від нього причин;
- громадянин, що відноситься до категорії вразливих верств населення;
- наявність у боржника високого рівня заборгованості;
- доведена неплатоспроможність боржника і неможливість вирішити проблему позасудовими способами.
Справа про банкрутство буде порушуватися, якщо безспірні вимоги кредиторів, які не були задоволені протягом 2 місяців після встановленого для їх погашення строку, до фізичної особи в сукупності складають не менше 100 мінімальних зарплат, а до фізособи-підприємця - не менше 300 мінімальних зарплат.
Такі справи пропонується розглядати господарським судам за місцем проживання громадян, що дозволить забезпечити професійний розгляд такої специфічної категорії справ. В цілому пропонуються 3 загальні судові процедури, якими може скористатися громадянин:
1. Реструктуризація боргів: термін виконання плану реструктуризації боргів у справі про банкрутство не може перевищувати 3 роки, а в разі погашення боргів по іпотеці може становити до 5 років. При наявності підстав суд може продовжити цей термін.
2. Задоволення вимог кредиторів шляхом реалізації майна.
3. Мирова угода.
Законопроект також встановлює багато преференцій для боржників, наприклад:
- в разі продажу об'єктів нерухомості боржника переважне право на їх придбання належить членам його сім'ї;
- при погашенні кредиту на придбання житла більш ніж на 50% суд може не відчужувати це нерухоме майно.
У той же час, законопроект передбачає випадки, коли суд може відмовити у звільненні фізичної особи від зобов'язань після завершення процедури задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство. Це є свого роду бар'єром на шляху до зловживань в процедурах банкрутства та шахрайського використання системи, тестом на сумлінність.
Слід також зазначити, що проходження процедури банкрутства для фізособи передбачає деякі наслідки: протягом 5 років після визнання боржника банкрутом він не може брати на себе зобов'язання за договорами позики і кредитними договорами, а також не може укладати договори поруки, передавати майно в заставу без вказівки цього факту.
СВІТОВИЙ ДОСВІД
Також автори законопроекту проаналізували світовий досвід. ТакЮ, в США регулювання банкрутства фізосіб є складовою частиною Федерального кодексу про банкрутство США від 1.10.1979, а процедура банкрутства здійснюється федеральними судами. У 1970-ті там розробили шкалу стресів, по якій борг в $ 20 тис. Був на другому місці після смерті близької людини або звістки, що людина невиліковно хворий.
Відзначимо, що в різних країнах існує спеціальне законодавство, що дозволяє вирішувати тимчасові фінансові проблеми громадян за допомогою юридичних механізмів. Така система дає можливість громадянам реструктурувати борги, а в разі неможливості в майбутньому їх погасити в судовому порядку визнати себе банкрутом.
На відміну від європейських країн, для США не характерно широке застосування досудових процедур врегулювання повернення боргів громадянами, тому процедура банкрутства придбала там безпрецедентно масовий характер. З огляду на, що боржник може використовувати процедуру фінансової реабілітації 1 раз в 7 років, в період з 2005 до 2011 р її пройшли 8,3 млн осіб, або 2,3% населення країни.
У Німеччині закон про банкрутство юридичних і фізичних осіб діє з січня 1994 р Процес визнання фізособи банкрутом є більш привабливим для боржників, ніж довгострокова (терміном до 30 років) процедура виконавчого провадження. Процедура банкрутства в Німеччині, як і в більшості інших розвинених країн, також набула масового характеру. У кризовий 2009 р за власною ініціативою подали заяви про визнання їх банкрутами понад 3 млн громадян.
Великобританію в питанні банкрутства фізичних осіб вважають однією з найгуманніших країн, оскільки британський боржник має право отримувати нові кредити. Ця норма англійського законодавства контрастує з положеннями законодавства США, де боржник не може брати кредити без згоди суду.
У Франції діє Споживчий кодекс. Його положення застосовуються до сумлінних боржникам, які не в змозі виплатити свої борги. Передбачено і позасудове врегулювання таких суперечок. Складається план врегулювання заборгованості, максимальний термін якого становить 10 років (зазвичай це 5 років), при цьому можливе часткове або повне списання боргу. Прізвища боржників записуються в Національну базу порушень з виплати кредитів.
В цілому в США і Канаді підхід до процесу банкрутства більш сприятливий для споживачів, тоді як в європейських країнах процедура регулювання неплатоспроможності більше спрямована на захист прав кредиторів, дозволяючи задовольняти більшу частину позовів на їхню користь.
джерело