Банкрутство померлого громадянина - плюси і мінуси для кредиторів

введення інституту банкрутства померлого громадянина в російське законодавство стало ініціативою, вигідною для кредиторів. Чим новий механізм відрізняється від давно закріпленого статтею 1175 Цивільного кодексу? Які можливості відкрилися, а які втрачені?

Стаття 1175 ЦК РФ говорить, що спадкоємці, які прийняли спадщину, відповідають за боргами спадкодавця солідарно (стаття 323), і кожен із спадкоємців відповідає в межах вартості успадкованого ним майна.

Головний плюс процедури банкрутства (неспроможності) померлого громадянина - це те, що кредитори спадкоємців, зобов'язання перед якими виникли не у зв'язку зі спадкуванням, в справі про банкрутство померлої особи не беруть участі (див. П. 48 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 13 жовтня 2015 м N 45 "про деякі питання, пов'язані з введенням в дію процедур, які застосовуються в справах про неспроможність (банкрутство) громадян").

Головне достоїнство позовної порядку для кредитора - можливість задовольнити вимоги з майна спадкоємців, якщо останні «повели» спадкове майно.

З переваг банкротних процедури над звичайним позовною вимогою в порядку ст. Тисячу сто сімдесят п'ять ГК РФ можна виділити:

- кредитор висуває кандидатуру фінансового керуючого, яка з великою часткою ймовірності буде затверджена судом;

- фінансовий керуючий фактично буде особою, що реалізують майно померлого громадянина (якщо кредитор піде шляхом подання позовної заяви, такою особою буде судовий пристав-виконавець);

- суд відразу ж призначає процедуру реалізації майна (минаючи реструктуризацію);

- відкривається можливість оскаржити угоди (в рамках конкурсного оскарження), вчинені боржником перед смертю і негативно відбилися на спадковій масі;

- кредитору не потрібно чекати 6 місяців до прийняття спадщини (в звичайному порядку суд призупинить справу до закінчення терміну, встановленого статтею 1154 ЦК РФ);

- в разі банкрутства одного із спадкоємців кредитору не потрібно буде ставати в реєстр і сподіватися на отримання задоволення вимог з конкурсної маси спадкоємця;

- розмір державного мита складе всього 6 000 рублів незалежно від ціни позову;

- законом не встановлено пряме обмеження терміну для подачі заяви про банкрутство померлого громадянина (в той час як в звичайному порядку діють терміни позовної давності).

З переваг звичайного порядку (ст. 1175 ЦК України) можна виділити:

- в середньому термін розгляду позовної заяви коротше, ніж термін проведення процедури банкрутства фізичної особи;

- в позовному порядку з спадкоємців стягується сума заборгованості, яка обмежена вартістю спадкового майна, але може бути задоволена як з останнього, так і з особистого майна спадкоємців;

- банкротних процедура потребуватиме додаткового фінансування (винагороду фінансового керуючого, витрати на торги, публікації та ін.), Тому економія на державне мито тут вельми ілюзорна;

- в банкротних процедурі можна зіткнутися з вимогами інших кредиторів (у тому числі мають сумнівні первинні документи), що в свою чергу ще більше затягне процедуру неспроможності.