Загальний порядок арбітражного провадження в суді першої інстанції встановлено розділом II АПК .
Позовну заяву
Як і в разі адміністративного оскарження, позовну заяву подається за місцем знаходження відповідача.
Обов'язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви при його подачі в арбітражний суд встановлені ст. 125 АПК.
«У позовній заяві мають бути зазначені:
- найменування арбітражного суду, до якого подається позовна заява;
- найменування позивача, його місце знаходження; якщо позивачем є громадянин, його місце проживання, дата і місце його народження, місце його роботи або дата та місце його державної реєстрації в якості індивідуального підприємця, номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти позивача;
- найменування відповідача, його місце знаходження або місце проживання;
- вимоги позивача до відповідача з посиланням на закони та інші нормативні правові акти, при пред'явленні позову до кількох відповідачам - вимоги до кожного з них;
- обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, і підтверджують ці обставини докази;
- ціна позову, якщо позов підлягає оцінці;
- розрахунок стягуваної чи оспорюваної грошової суми;
- відомості про дотримання позивачем претензійної чи іншого досудового порядку, якщо він передбачений федеральним законом або договором;
- відомості про заходи, вжиті арбітражним судом щодо забезпечення майнових інтересів до пред'явлення позову;
- перелік документів, що додаються »
(Ч. 2 с. 125 АПК РФ)
Даний перелік є відкритим: позивач вправі вказати й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного і своєчасного розгляду справи, в тому числі заявити клопотання.
Цією ж статтею АПК закріплено обов'язкове дотримання письмової форми позову, можливість подачі особисто або через представника, а також шляхом заповнення письмової форми через офіційний сайт того арбітражного суду, в який подається позов. Крім того, позивач зобов'язаний направити іншим особам, які беруть участь у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів, які у них відсутні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалення справи до провадження
У п'ятиденний термін з дня надходження позовної заяви до арбітражного суду вирішується питання про прийняття його до виробництва. У разі, якщо позивачем дотримано всі встановлені законом вимоги до оформлення, суддею видається ухвалу про прийняття позову, якою порушується провадження у справі.
Якщо заява не прийнято, то воно може бути повернуто позивачеві або залишено без руху. У разі, якщо позовну заяву подано з порушенням вимог, встановлених статтями 125 і 126 АПК, що стосуються форми і змісту позову, визначенням арбітражного суду воно залишається без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 АПК у визначенні суддя зазначає підстави для залишення позовної заяви без руху і термін, протягом якого позивач повинен усунути обставини, які послужили такою підставою.
У разі, якщо обставини, що послужили підставою для залишення позовної заяви без руху, будуть усунені у встановлений термін, заява вважається поданою в день його первісного надходження до суду і приймається до виробництва.
Підстави повернення позову закріплені статтею 129 АПК: це недотримання позивачем підсудності, клопотання позивача про повернення заяви, а також неусунення у встановлений термін обставин, що стали підставою для залишення заяви без руху.
Підготовка справи до судового розгляду
В арбітражному судочинстві відповідачем суду та особам, які беруть участь у справі, надсилається відгук на позов. Відповідно до положень ч. 1 ст. 131 АПК, відповідач має право подати відгук і документи до нього в електронній формі за допомогою заповнення форми, розміщеної на офіційному сайті арбітражного суду, який розглядає справу, в інформаційно-телекомунікаційній мережі «Інтернет». Крім того, з метою належного повідомлення сторін, відгук на позовну заяву необхідно надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення в строк, що забезпечує можливість ознайомлення з рекомендаціями до початку судового засідання.
З виданням судом ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду починається стадія підготовки справи до судового розгляду, завданнями якої є, відповідно до положень ст. 133 АПК, визначення характеру спірних правовідносин і підлягає застосуванню законодавства, обставин, що мають значення для правильного розгляду справи; вирішення питання про склад осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників арбітражного процесу; надання сприяння особам, які беруть участь у справі, в поданні необхідних доказів; примирення сторін.
При підготовці справи до судового розгляду суддею здійснюються різного роду дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Так, відповідно до змісту статті 135 АПК суддя може проводити зі сторонами співбесіди з метою з'ясування обставин, що стосуються істоти заявлених вимог і заперечень, сприяти сторонам у отриманні необхідних доказів і т.д. Підготовка справи до судового розгляду проводиться в строк, який визначається суддею з урахуванням обставин конкретної справи і необхідності здійснення відповідних процесуальних дій, і завершується проведенням попереднього судового засідання.
Попереднє судове засідання
У попередньому судовому засіданні справа розглядається суддею одноособово, за участю сторін, причому ст. 136 АПК передбачена їх можливість брати участь в засіданні за допомогою відеоконференц-зв'язку. Мета попереднього засідання - вирішити питання про готовність справи до судового засідання. Згідно з положеннями ч. 3 і ч. 4 ст. 136 АПК боку в попередньому судовому засіданні вправі представляти докази, викладати свої доводи з усіх виникаючих у засіданні питань, заявляти клопотання, в тому числі, про перерву в попередньому судовому засіданні для подання ними додаткових доказів. Така перерва оголошується судом на строк не більше п'яти днів.
Суддя, визнавши справу підготовленим, виносить ухвалу про призначення справи до судового розгляду. Копія такого визначення, згідно з вимогою ч.3 ст. 137 АПК, направляється бере участь у справі.
судовий розгляд
Відповідно до ст. 152 АПК справа має бути розглянута арбітражним судом першої інстанції в строк, що не перевищує трьох місяців з дня надходження заяви, в тому числі дата на підготовку справи до судового розгляду і на прийняття рішення. Допускається продовження такого терміну не більше ніж на шість місяців на підставі мотивованої заяви судді, який розглядає справу, головою арбітражного суду в зв'язку з особливою складністю справи, зі значним числом учасників процесу.
Розгляд справи здійснюється в судовому засіданні арбітражного суду з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання. Згідно зі статтею 153.1 АПК за умови попереднього клопотання і технічної можливості, допускається участь осіб у судовому засіданні шляхом використання систем відеоконференц-зв'язку.
Рішення по справі
Відповідно до статті 167 АПК судом за підсумками розгляду справи приймається рішення, крім того, можливе прийняття окремого рішення по кожному з розглянутих в рамках справи вимог. При прийнятті рішення арбітражний суд оцінює докази і доводи, наведені особами, які беруть участь у справі, в обгрунтування своїх вимог і заперечень; визначає, які обставини, що мають значення для справи, встановлені і які обставини не встановлені, які закони й інші нормативні правові акти слід застосувати у даній справі; встановлює права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі; вирішує, чи підлягає позов задоволенню. У разі виникнення неясностей, згідно зі ст. 179 АПК, за заявою особи, яка бере участь у справі, суд може дати роз'яснення рішення без зміни його змісту.
Якщо не подана апеляційна скарга, судове рішення вступає в силу після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
На підставі ст. 181 АПК рішення арбітражного суду першої інстанції може бути оскаржено до арбітражного суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано і не змінено, вступає в законну силу з дня прийняття постанови арбітражного суду апеляційної інстанції.
Судовий механізм оскарження порушень законодавства про контрактну систему (44-ФЗ) принципово не відрізняється. Так само, як і при розгляді будь-якого спору, позивачами можуть бути як держзамовники, так і постачальники. У позові можна сформулювати вимоги, задоволення яких виходить за межі компетенції антимонопольних органів (наприклад, розірвання держконтракту) - при цьому важливо уважно ставитися до формулювання позовних вимог ще й тому, що суд при розгляді справи не виходить за межі вимог, викладених в позовній заяві.
Закон не забороняє учасникам держзакупівель, так само як і будь-яким іншим постачальникам, подавати паралельно скаргу в УФАС і позов до суду. Однак, як і всім іншим постачальникам, їм доцільніше спершу скористатися позасудовим порядком оскарження, щоб в разі необхідності клопотати в суді і про скасування рішення антимонопольного органу, і про стягнення з замовника компенсації за допущені по відношенню до постачальника порушення.