Інвесторам в Запоріжжі: ласкаво просимо геть

1. що обіцялося У далекому тепер уже 2006 році влада Запоріжжя вирішила Центральний міський пляж - територію...
2. Ковбасні справи прокурора Акритова
3. Як постскриптум.

що обіцялося

У далекому тепер уже 2006 році влада Запоріжжя вирішила Центральний міський пляж - територію не малу, але витратну в змісті, віддати під опіку приватного бізнесу Підприємцям пропонувалося в обов'язок утримувати пляж в чистоті і порядку в обмін на право вести на пляжі сезонний бізнес.

Оголосили конкурс на здійснення підприємницької діяльності на центральному міському пляжі, розділивши його умовно на дві частини по лінії пірсу.

За підсумками конкурсу право вести підприємницьку діяльність в обмін на обслуговування території пляжу виграли дві фірми: права частина, площею в 2,5 га, дісталася «Агротебудбуд 2000» (компанія, підконтрольна одному з членів сім'ї екс-губернатора Пеклушенко), ліва - в 4, 3 га - ТОВ «Скарабей-7».

Своє рішення щодо міського пляжу і частого бізнесу в жовтні 2010 року міська влада закріпили рішенням виконкому.

Як бачимо, пунктом 2.1 підприємцям-переможцям конкурсу, наказано отримати дозвільні документи на право вести бізнес, а пунктом 2.2 - оформити право користування земельною ділянкою (передбачалася оренда терміном на 19 років).

У червні 2008 року сторони підписують угоду про співпрацю в сфері розвитку центрального міського пляжу.

У підприємців - цілий список обов'язків. Виконком же в цій угоді підписався під зобов'язанням надати право на ведення підприємницької діяльності.

Далі було необхідно привести у відповідність земельні відносини між учасниками угоди, що прописано в рішенні виконкому «оформити право користування земельною ділянкою відповідно до чинного законодавства».

Для цього в 2009 профільним управлінням розроблено проект рішення міськради про користування землею. Документ планувався до винесення на сесію. Але «знову виникли обставини» змінили плани і міськради і пляжних підприємців: країну «несподівано» накрив 2010 рік.

Що вийшло

Сталися вибори і великі зміни. У Запоріжжі, як і всюди, місто атакували амбітні, підприємливі політики з лав партії, що перемогла. Сталося, як у відомому анекдоті: концепція змінилася. Раптові «зміни настроїв» торкнулися і злощасного проекту рішення про користування землею центрального міського пляжу. Волею правлячих кіл, воно було заморожено, так і не потрапивши на розгляд депутатів.

Схожа доля спіткала і власне дозволу на ведення бізнесу на пляжі, гарантовані рішенням міськвиконкому. Навесні 2010 року «Скарабей-7» отримує дозвіл на розміщення на пляжі літніх майданчиків. Але вже через 25 днів міська влада «передумали» і анулювали дозвільні документи без будь-яких пояснень.

Кому тільки не писали підприємці: і міському голові Олександру Сіну, і голові райадміністрації Зої Лимарчук, і головному архітектору Трубіну. Результат - нуль. Зрозумівши для себе, що «діла не буде», в 2012 році «АГРОТЕХБУД 2000» відмовився від недо-переданої території, і права частина центрального пляжу пішла під опіку комунального підприємства «Титан». «Скарабей-7», незважаючи на бюрократичні та корупційні перешкоди, залишився, але працювати з містом по-чесному, як хотілося б, у фірми не виходить донині. «Скарабей-7» продовжує дотримуватися територію лівій частині пляжу, виконуючи умови угоди, а «місто», нітрохи не зніяковіло, до сих пір (пішов сьомий рік) не видає гарантовані дозволу на ведення підприємницької діяльності

Але власники «Скарабея» пішли іншим шляхом, ніж їх «колеги по нещастю» з фірми «АГРОТЕХБУД 2000». У 2011 вони почали методично встановлювати на пляжі літні майданчики, торгові точки. без дозволів.

«Сьогодні на лівій частині центрального міського пляжу стоять шість моїх МАФів. Стоять і працюють незаконно. А місто не дає мені іншого варіанту ,. - каже директор ТОВ «Скарабей-7» Олександр Чупилко. - Я намагаюся працювати в правовому полі і пишу листи в різні інстанції вже десятий рік. Мене водять за ніс, відповідаючи на мої листи всякими відписками. Але дозволів так і не видають. За цей час моя фірма вклала в розвиток пляжу близько 400 тисяч доларів. Якщо міська влада бачить когось іншого на цій території, нехай просто поверне мені витрачені кошти, і я передам пляж комунальному підприємству «Титан». Дуже несподівано для нас було побачити з боку міської влади таке потворне ставлення до виконання всього однієї обов'язки, прописаної в договорі. Крім цього, створюється враження, що все тільки піаряться фразами, що піклуються про городян, що нам необхідно залучати інвесторів і т.д. , А насправді нікому не потрібен гарний, сучасний і упорядкований пляж, каналізувати туалет, чистий пісок, атракціони, аквапарк, зони відпочинку для дітей, волейбольні та футбольні майданчики, душові, всі наші проекти, яких зроблено на сьогодні 8 штук. Ось він інвестор-це підприємство «Скарабей-7». І як веде себе міська влада? А всього-то потрібно виконати нарешті обов'язок договору. Хочу окремо відзначити, що якби все було по закону і як написано в прийнятому рішенні виконкому, то місто отримувало б в бюджет близько 400 000 долл в від арени цієї ділянки землі. На сьогодні це вже на сьогодні 2,8 мільйона втрачених грошей. Виходить, що міська влада не хоче зробити упорядковане місце відпочинку для жителів міста, і їй не потрібні додаткові гроші до міського бюджету! »- говорить Олександр Чупилко.

За словами бізнесмена, «Скарабей-7» повністю виконали умови угоди з містом: до 2013 року щороку завозили на пляж новий пісок, протягнули 1, 5 км водогону, підвели до пляжу електропостачання, розробили проект стаціонарного каналізувати туалету з душовими, планували будівництво медпункту і додаткові вишки для рятувальників. Але для стаціонарних будівель якраз і необхідна оренда землі, яку всупереч гарантіям угоди, міська влада інвестору не видають уже дев'ять років. Тому відпочиваючим на пляжі поки доводиться «задовольнятися» жаркими кабінками біотулетов.

Ковбасні справи прокурора Акритова

Роки йшли, і хвала небесам, продовжують йти. За цей час, здавалося б, багато мало змінитися. Як не як змінилася влада, вступили в силу нові закони. Зокрема в сфері містобудування з'явилися нові нормативні акти про малих архітектурних формах і порядку їх установки. У світлі мінливих умов, в Запоріжжі запустили програму «Купуй Запоiрзьке». У січні 2015 року заступник голова громадської організації «КЗ» Ірина Лех і Таїсія Мельниченко домоглися того, що міське управління архітектури видало ТОВ «Скарабей-7» вісім паспортів прив'язки. А разом з ними, підприємцю нав'язувалася зобов'язання, якщо і встановлювати, то тільки конструкції відповідні «архітектурного типу № 1» - це саме ті залізні «гаражі» площею в 30 м2, якими нині захарастили (особиста думка автора) місто «Бердянські ковбаси». І в будь-якому іншому місці міста ці коричневі контейнери - не дуже, а на Набережній, в одному з найкрасивіших і романтичних місць міста - це взагалі «Занадто».

Олександр Чупилко запропонував міській владі за гроші підприємства розробити проект іншого архітектурного типу, який би не зіпсував, а навпаки прикрасив зовнішній вигляд Набережній магістралі. У мерії нібито погодилися.

Проект архітип МАФу, який бізнесмен Чупилко пропонує для установки на пляжі, було розглянуто на містобудівній раді.

Розглянуто і затверджено. За фактом Управлінням архітектури була підписана «Концепція розвитку пляжу». Однак ...

Згідно із законом тимчасова споруда має бути встановлено не пізніше шести місяців з моменту видачі паспорта прив'язки. 16 липня 2015 року біля «Скарабея-7» закінчувався термін установки тимчасових споруд за виданими паспортами прив'язки від 16 січня 2015 року. А рішення міськвиконкому про затвердження нового архітип і зеленим світлом для установки були прийнято 24 липня. Буквально з запізненням на тиждень. Випадковість?

Бізнесмен упевнений, що така гра з термінами була організована навмисно, і що руку до цього доклав особисто головний архітектор Андрій Акритов.

І знову «Скарабей-7» «пише листи в усі дзвони», тепер уже в надії на нові паспорти прив'язки. І в 2015 році літо - єдиний сезон, коли «содержаетелі» пляжу можуть заробляти, знову пройшло без документів.

І лише в жовтні 2015 року паспорта прив'язки «Скарабея-7» проходять коригування. Термін нових паспортів закінчується 28 квітня 2016 року. До цього дня на Набережній повинні бути встановлені 8 МАФів за проектом підприємця Олексадра Чупилко

Але, як незабаром з'ясувалося, «Скарабей» - не єдині, кому архітектор Акритов видав дозвіл на установку на Набережній МАФів.

7 листопада 2015 року Акритов видав ще вісім паспортів прив'язки Бердянським ковбас. Проект, розроблений бізнесменом Олександром Чупилко, подав як свій. І отже, до 7 травня 2016 року «Бердянські ковбаси» мають повне право встановити на Центральному пляжі Запоріжжя, який забирається і обслуговується ІНШИМ підприємцем, вісім МАФів за проектом, розробленим ІНШИМ підприємцем. Складаємо і отримуємо: Акритов видав дозвіл на установку 16 МАФів на Набережній. 8 - підприємству, яке багато років вкладала інвестиції в цю територію, і 8 - НЕ запорізької компанії, яка прийшла на все готовеньке.

Буде правильним уточнити. По-перше, на сьогодні «Бердянський м'ясокомбінат» не є учасником проекту «КЗ». Ми вже писали про те, що «бердянські дрібним торговцям» були включений в програму «Купуй Запорiзька» за наполегливою рекомендацією міського голови Запоріжжя Олександра Сіна. Однак уже незабаром були виключені з організації через не корпоративну поведінку, про що є зафіксоване на папері рішення. По-друге, «Бердянський м'ясокомбінат» не є запорізьким виробником - юридична адреса компанії-власника зареєстрований в Харкові, а, отже, і податки від діяльності компанії йдуть не в запорізьку казну? По-третє, з двохсот паспортів прив'язки, виданих за проектом «КЗ», вісімдесят вхопили «Бердянські ковбаси». Є дані, що частина їх вже продана. У тому числі і місця на Набережній. За повідомленнями наших джерел, місця на Молодіжному пляжі купив заможний депутат-бізнесмен з Запорізької обласної ради. А оскільки торгувати влітку на пляжі ковбасою відразу у восьми кіосках - це «не маркетингово», то тут буде вестися інша торгівля, яка до концепції проекту «Купуй Запорiзька, оббирай своє» не має ні найменшого відношення.

Як постскриптум.

На жаль, історія «АГРОТЕХБУД 2000» і «Скарабея - 7» з серії незрозумілого поводження з місцевим інвесторами не одинична. Наприклад, багато могли б додати на цю тему власники компанії «ТОВ« Лакма-Z », які винищили кілька років життя на спробу відвоювати у чиновників свою, виділену міськвиконкомом землю на вулиці Тбіліській (район Центрального пляжу) .Цей ділянка була виділена комерсантам в обмін на землю, «конфісковану» при будівництві запорізьких мостів. Однак, незважаючи на всі дозвільні документи, будувати компанії так і не дали. Бізнесмени виграли всі можливі суди, витративши на це більше мільйона гривень. Але мерія Запоріжжя, використовуючи в своїх інтересах різні методи, включаючи організований гнів місцевих жителів, домоглася відмови комерсантів від вищеназваного земельної ділянки. Причому, обдуривши навіть в обіцянках знайти способи компенсувати суму орендою плати, яку «Лакма-Z» внесла до міського бюджету за роки судової боротьби.

До цієї історії можна додати ще, а потім ще. А між тим, мотив залучення інвесторів в наш швидше провінційний, ніж розвинене місто - один з найулюбленіших місцевими політиками і шоу-менами від можновладців. Витрачаються не малі кошти на інвестиційні форуми, круглі столи, поїздки в розвинене зарубіжжі за досвідом на тему «як заманити інвестора». Місцеві вожді один перед іншим обіцяють запоріжцям «Нью-Васюки» за рахунок залучених інвестицій, страждаючи задишкою в гонитві за потенційним інвестором. Але, в спробі зловити журавля в небі, наша влада нез'ясовно женуть ту синицю, що вже села їм на руку.

Адміністратор Антикор Запоріжжя