Строительство »

Поняття і зміст права власності. Момент виникнення права власності у набувача майна за договором і ризик випадкової загибелі (випадкового псування) майна

Власність - це правовідносини, згідно з яким індивід наділяється абсолютним правом на річ , Тобто пануванням над річчю з категоричним припиненням посягання третіх осіб на належне власнику майно.

Власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Правомочність володіння - це забезпечується законом можливість господарського панування власника над його майном. Правомочність володіння - це забезпечується законом можливість господарського панування власника над його майном

Користування - вилучення з майна корисних властивостей, вигоди, отримання доходів.

Розпорядження - можливість вчиняти щодо майна будь-які дії (в тому числі відчужувати у власність третіх осіб, передавати в заставу, здавати в оренду і т.п.) аж до знищення речі.

Власник може передати іншим особам правомочності щодо володіння, користування (найчастіше) або розпорядженням (у виняткових випадках) своїм майном.

Власник має право на свій розсуд вчиняти щодо належного йому майна будь-які дії, що не суперечать закону й іншим правовим актам і не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, в тому числі відчужувати своє майно у власність іншим особам, передавати їм, залишаючись власником, права володіння, користування і розпорядження майном, віддавати майно в заставу й обтяжувати його іншими способами, розпоряджатися ним іншим чином (п. 2 ст. 209 ЦК України).

Володіння, користування і розпорядження землею та іншими природними ресурсами в тій мірі, в якій їх обіг допускається законом (ст. 129 ЦК РФ), здійснюються їх власником вільно, якщо це не завдає шкоди навколишньому середовищу і не порушує прав і законних інтересів інших осіб.

Власник може передати своє майно в довірче управління іншій особі (довірчому керуючому). Передача майна в довірче управління не тягне переходу права власності до довірчого керуючого, який зобов'язаний здійснювати управління майном в інтересах власника або вказаної ним третьої особи.

За загальним правилом право власності на річ виникає у набувача за договором з моменту передачі йому цієї речі, якщо інше не передбачено законом або договором . Причому передачею речі визнається не тільки вручення речі набувачеві, а й здача перевізнику для відправлення набувачу або здача в організацію зв'язку для пересилання набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки, а також передача коносамента або іншого товарораспорядительного документа на неї (ст. 224 ЦК України). Якщо ж до моменту укладення договору про відчуження речі вона вже знаходиться у володінні набувача (наприклад, особа, орендувати будь-яке майно, потім набуває його у власність), то річ визнається переданої йому з моменту укладення договору. У випадках, коли відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації (якщо інше не встановлено законом).

Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 211 ЦК України). Тобто після передачі речі за договором ризик випадкової загибелі майна переходить до набувача, або якщо власник використовує для передачі речі перевізника або організацію зв'язку для пересилання набувачеві речей, то, відповідно, ризик випадкової загибелі переходить на дані організації.