Строительство »

Бійка за газ. Куди податися простому споживачеві?

"Нафтогаз України" і облгази воюють за споживача. Фото: Сергій Козлов / KHARKIV Today

Поки облгази «кошмар» українців раптовими боргами за три роки, уряд погрожує «всмажить» облгази Дмитра Фірташа перевірками. На лінії вогню цієї битви виявилися споживачі, які повинні заплатити тисячі гривень облгазам за нібито спожите, але не пораховані паливо. «ХН» дізнавалася, як бути з неймовірними рахунками, чи вдасться отримати субсидію з «обов'язком» від газовиків і навіщо облгази і «Нафтогаз» затіяли війну.

Дві, три, чотири, сім і навіть дев'ять тисяч гривень боргу за три роки користування газом. Багато харків'ян минулого тижня увійшли в особисті кабінети на сайті «Харківгазу» і втратили дар мови. У них раптово з'явилися тисячні борги перед підприємством - навіть у тих, хто щомісяця справно платив по рахунках.

інформаційний борг

Раптової боржницею газівників виявилася і мешканка будинку № 17 по вулиці Фонвізіна пенсіонерка Любов Доценко. Все життя вони з чоловіком справно платили за комунальні послуги, і ось раптово опинилися повинні «Харківгаз» 1864 гривні. Така сума значиться в боргу у споживачів в їх особистому кабінеті на сайті 104.ua.

- Газова у нас - тільки для варки поверхня, навіть духовка в грубці - електрична. Я підняла всі рахунки за газ, і виявилося, що за три роки ми заплатили 1871. Тобто, виходить, що тепер я повинна заплатити за послугу в подвійному розмірі, - обурена пенсіонерка.

На однокімнатну квартиру пенсіонерів оформлена субсидія. Була державна знижка і на послуги «Харькогаза». На той борг, який пенсіонерам нарахувала організація, субсидія, зрозуміло, не поширюється. І як бути з субсидією на новий опалювальний сезон тепер, коли у сумлінних платників намалювалися борги, вони не знають.

Споживачі переживають не тільки за субсидії, а й за майбутнє свого майна. В незрозумілій ситуації опинилися ті городяни, які планують в недалекому майбутньому продавати квартиру.

- Я от не знаю, як тепер підписувати «нулівку» (так звана «нульова квитанція» - довідка про те, що у споживача немає боргу перед постачальником послуг - прим. «ХН»), з таким боргом мені її ніхто не дасть в міськгазі . Нотаріуса вона, в принципі, не потрібна, але ось покупці завжди вимагають її при угоді, - скаржиться на форумі власник трикімнатної квартири і боргу в 5 тисяч гривень Сергій Шилін. - Звичайно, все розраховано на те, що людині терміново потрібно продати, і він заплатить.

Раптові борги з'явилися в особистих кабінетах не тільки у харків'ян, а й у споживачів з інших міст. Облгази посилаються на те, що 27 листопада Верховний суд України постановив скасувати два рішення Кабміну від 23 березня 2016 року, в яких йдеться про зниження норм споживання природного газу для фізичних осіб.

Споживачі побачили в особистих кабінетах борги на тисячі гривень. Фото: скріншот

У «Нафтогазі України» порадили споживачам не тільки не платити, але і поскаржитися на облгази держрегулятору - в Нацкомісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг.

- Право споживача - заплатити тільки за той газ, який він спожив. У типовому договорі про постачання газу передбачено правило, що споживач може оплатити тільки ту суму, яку він вважає обгрунтованою. Він повинен звернутися до постачальника, вказати на порушення і попросити про перерахунок. Після цього необхідно звернутися до національного регулятору, - заявив на прес-конференції заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексій Хабатюк.

«Нафтогаз» навіть розмістив на своєму сайті схему-методичку, в якій зазначено, як саме і куди повинен скаржитися споживач - зі зразками заяв в облгаз і НКРЕКУ.

У «Харківгазі», куди «ХН» звернулася за роз'ясненнями, нас заспокоїли: від субсидії відмовлятися не доведеться, терміново бігти оплачувати тисячі гривень боргу не потрібно, як і писати листи-скарги держрегулятору.

- Заборгованість вказана інформаційно, в баланс в особистому кабінеті вона не включена. Нічого не потрібно погашати, потрібно оплачувати поточні платежі, - роз'яснила «ХН» прес-секретар «Харківгазу» Ольга Клименко. - А ось питання про перерахунок, ми сподіваємося, Кабмін врегулює без участі споживачів та фінансового навантаження на них.

У облгазі вимагають перерахувати платежі з 2015-го по листопад 2018 року, які як раз і скасував Верховний суд. З листопада, попереджають в прес-службі «Харківгазу», будуть діяти вже нові норми споживання (див. Інфографіку).

Що ж стосується боргу, в газорозподільній компанії сподіваються, що Кабінет Міністрів змусить «Нафтогаз України» провести взаєморозрахунок з облгазами і виплатить їм суму, яку, як вважають в облгазах, їм заборгували через неадекватну тарифу.

Історія питання

Тарифні війни в судах між облгазами та урядом мають довгу історію. Ще в 2016 році абонентам без лічильників пред'явили до оплати суми за нібито спожитий ними газ за 9 місяців 2015 року, протягом яких діяли невигідні для газівників 3-кубові норми споживання. Тоді національний регулятор випередив газівників і прийняв в кінці листопада ряд постанов, які забороняли постачальникам газу в областях при розрахунках з населенням включати в квитанції додаткові суми.

У серпні 2017 року Кабінет Міністрів прийняв рішення знизити норми споживання газу для фізосіб без лічильників. В Україні ці норми - поняття дуже нестабільне, вони постійно коливаються вгору і вниз (див. Графіком). Уряд тоді вирішило, що споживач з газовою плитою і центральним гарячим водопостачанням використовує 3,3 кубометра на місяць, якщо немає гарячого водопостачання - 5,4 куба, а якщо є газовий водонагрівач - 10,5 куба.

З тих пір в облгазах стабільно скаржаться на збитки і намагаються зібрати з споживача побільше грошей. Рівно рік тому, в грудні 2017 року, в квитанціях за листопад споживачі виявили суму боргу, що дорівнює тій, яку слід було заплатити за місяць. Тоді в «Харківгазі» пояснили, що цей борг - і не борг зовсім, а просто сума, рекомендована для оплати в наступному місяці. Ймовірно, багато сумлінних споживачі заплатили за цей «рекомендований борг» заздалегідь. Проте, фокуси з цифрами в квитанціях не рятують облгази від боргів перед НАК «Нафтогаз України». За даними ТОВ «Харківгаз збут», вони заборгували національної компанії за паливо близько 500 млн гривень. Борг газорозподільні компанії пояснюють тим, що газ постійно дорожчає, а тариф давно не відповідає витратам на поставку палива споживачам. Останній раз ціни на газ для населення підвищилися в жовтні 2018 року на 23,5%.

Міняємо монополіста на монополіста

У Кабміні, схоже, не поділяють надію облгазів на взаєморозрахунок. Минулого тижня глава уряду Володимир Гройсман анонсував масштабну перевірку облгазів і пообіцяв їм «всмажить по перше число».

- Платіть тільки за фактично спожитий газ. Чи не більше 8,55 гривні споживання газу для споживачів без лічильників за кубометр газу. Все інше - шахрайство з боку постачальників. Ми доручимо уряду або приймемо будь-якої іншої документ для того, щоб НКРЕКУ здійснила детальну перевірку всіх облгазів країни. Те, що я чую сьогодні, виходить за межі повноважень, від чого страждає населення. Напевно, навіть створимо спільну групу - НКРЕКУ, представники уряду - Мінрегіону, Міненерговугілля - і почнемо їх приводити до тями, - в серцях заявив прем'єр-міністр.

У НАК «Нафтогаз України» тим часом звинувачують облгази в шантажі і залякуванні споживачів. На думку топ-менеджерів НАК, газорозподільні компанії, більшість з яких, в тому числі «Харьковгазсбит», належать бізнесменові Дмитру Фірташу, навмисне малюють споживачам неіснуючі борги, щоб не дати їм піти до інших постачальників. Під іншим постачальником газовий монополіст має на увазі свою власну компанію - ТОВ «Газопостачальна компанія« Нафтогаз України ».

Харків'янам радять поки не оплачувати "інформаційний" борг. Фото: Сергій Козлов / KHARKIV Today

- У законі написано, що будь-який споживач може поміняти свого постачальника. Для цього він повинен розрахуватися з попереднім постачальником, повідомити його про те, що хоче змінити постачальника і укласти договір з іншим постачальником. Що ж на практиці? Є кілька механізмів, як прив'язати споживача і утримати його незаконним способом, - заявив Олексій Хабатюк. - Ми довгий час займаємося тим, що переводимо споживача з облгазсбитов на нашу компанію. Люди стикаються з перешкодами - не можуть поміняти постачальника в силу того, що їм нараховані борги, але люди з ними не згодні. Але якщо ви не згодні з боргом - ви повинні сплатити ту частину, з якою згодні, але до моменту рішення суду борг залишається таким, яким його нарахували. Ми маємо такий набір системних проблем - створення з споживачів газу кріпаків, які не можуть зробити свій вибір, передбачений законом.

Сьогодні у «газопостачальних компаній« Нафтогаз України »- трохи більше 250 тисяч споживачів, з них 250 000 на Кіровоградщині, та близько ста - по всій Україні. У Кропивницького споживачів у Фірташа відібрали в минулому році. Влітку 2017 го НАК «Нафтогаз України», що володіє 50% + 1 акціями компанії ВАТ «Кіровоградгаз», провела позачергові збори її акціонерів. Вони прийняли рішення про повну зміну правління, ревізійної комісії та спостережної ради. У жовтні 2018 року ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» вирішило відмовитися від ролі постачальника газу зі спеціальними обов'язками і звернулося в НКРЕКУ з проханням анулювати ліцензію на поставку природного газу з 1 жовтня 2018 року - і з тих пір «Газопостачальна компанія« Нафтогаз України » виявилася єдиним постачальником в області.

- Між «Нафтогазом» і облгазами йде війна, і відповідати за її наслідки, як завжди, доведеться простим громадянам, - заявив «ХН» експерт з енергетики, колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. - Я не є прихильником облгазів і Фірташа, але монополія «Нафтогазу» на цьому ринку буде не краще. У цьому випадку національний регулятор в особі НКРЕКУ повинен був зайняти нейтральну позицію, бути рівновіддаленим від усіх учасників конфлікту.

НКРЕКУ стверджує інвестиційні програми облгазів і, на думку Олексія Кучеренка, в ситуації, що склалася повинна провести комплексний аудит і публічні слухання по виконанню цієї програми в кожній області. Цей аудит і повинен показати, чи правильно розпоряджаються облгази інвестиційними коштами. Якщо так, то вимоги підвищити нормативи справедливі, оскільки існуючі не можуть забезпечити беззбиткову роботу підприємств.

Споживач, почекай

В незрозумілій ситуації опинилися і власники газових лічильників - їм теж «донарахували» певні суми за допомогою так званого «зимового коефіцієнта», про що писала «ХН» в минулому номері. Кабмін 14 років тому ввів ці коефіцієнти, щоб привести норми споживання до стандартних умов, а стандартними умовами для Харківської області є +20 градусів. Газ при низьких температурах стискається, отже, свідчить постанова, споживач візьме його більше, ніж покаже лічильник. Коефіцієнти варіюються від 0,1 до 11% - чим холодніше, тим більше доведеться заплатити понад показань лічильника.

Харків'яни вже отримали квитанції із зимовими коефіцієнтами, однак НКРЕКУ заборонила їх застосовувати. У «Харківгазі» поки посилаються на те, що ще не бачили відповідної постанови.

Олексій Кучеренко вважає, що в ситуації, що склалася війни між постачальниками і незрозумілої поки позицією держрегулятора споживачам найкраще платити за фактичний обсяг спожитого газу, а всі інші донарахування залишити без уваги до тих пір, поки по них не буде чіткої позиції Нацкомісії.

Безкоштовний лічильник - за рішенням суду

У Харківській області 40 тисяч споживачів не мають газового лічильника. У них з'явився шанс обзавестися приладом обліку за гроші постачальника. Все - завдяки позову жителя Кривого Рогу, який поскаржився до суду на компанію «Криворіжгаз», яка відмовляється безкоштовно встановлювати індивідуальні газові лічильники в квартирах.

7 листопада Верховний суд України ухвалив : Лічильники ставити за рахунок газорозподільних компаній. Але харків'янам рано радіти - в «Харківгазі» кажуть, що грошей на таке «пустощі» у них немає. Для 100% обліку газу у жителів Харківської області до 2021 року, як того вимагає закон, компанії потрібно витрачати на це 25 мільйонів гривень кожен року при існуючому тарифі, скаржаться в компанії, це неможливо. Поки що лічильники ставлять за рахунок споживачів. Це задоволення коштує 3,5 тис. Грн.

Що ж на практиці?