Автор: Бацилева Інна - Керівник департаменту податкового консультування та вирішення податкових спорів КСК груп.
Продаж майна в процедурах банкрутства є одним з найважливіших заходів. Саме в результаті продажу майна відбувається конвертація активів боржника в грошові кошти, що в подальшому сприяє досягненню основної мети банкрутства - пропорційного задоволення вимог кредиторів. Продаж майна в банкрутство - процес досить трудомісткий і ресурсномісткий, а норми, що регулюють проведення даного заходу часом доводиться шукати в різних джерелах. У даній статті систематизовані правила і порядок продажу майна в банкрутство з посиланнями на відповідні норми права.
Порядок формування конкурсної маси
Все майно боржника, що є на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлене в ході конкурсного виробництва, становить конкурсну масу. Так говорить п. 1 ст. 131 Федерального закону від 26.10.2002 N 127-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)" (далі - Закон про банкрутство, Закон). Разом з тим законодавець встановлює правило про те, що певне майно не підлягає включенню до складу ліквідаційної маси. Відповідно до п. 2 ст. 131, ст. 132 Закону про банкрутство з майна боржника, яке становить конкурсну масу, виключається майно, вилучене з обігу, майнові права, пов'язані з особистістю боржника, в тому числі права, засновані на наявній ліцензії на здійснення окремих видів діяльності, а також соціально значущі об'єкти.
Майно, яке складає складу ліквідаційної маси, підлягає продажу в порядку, передбаченому Законом про банкрутство. Продаж майна здійснюється в процедурах зовнішнього управління і конкурсного виробництва. Особливий режим продажу передбачено також і для обмеження оборотоздатності майна, соціально значущих об'єктів і об'єктів культурної спадщини.
Незалежно від процедури банкрутства, продаж майна боржника переважно регулюється ст. 110 Закону про банкрутство. У конкурсному виробництві крім цієї норми застосовується ще й ст. 139 Закону. За загальним правилом, все майно боржника, що становить конкурсну масу, підлягає продажу шляхом проведення торгів в електронній формі. Виняток становить лише майно боржника, балансова вартість якого на останню звітну дату до дати відкриття конкурсного виробництва становить менше ніж сто тисяч рублів (п. 5 ст. 139 Закону про банкрутство). Таке майно підлягає продажу в порядку, встановленому рішенням зборів кредиторів чи комітету кредиторів (наприклад, шляхом укладення прямого договору купівлі-продажу).
Види і форми торгів
Продаж майна боржника може здійснюватися у формі аукціону і в формі конкурсу. Конкурс має на увазі під собою торги, де покупець повинен не тільки запропонувати відповідну ціну за майно, а й взяти на себе зобов'язання дотримуватися певних умов щодо даного майна (наприклад, забезпечити певні умови користування, утримання і т. Д.). Продажу за допомогою конкурсу підлягають наступні категорії майна:
- Соціально значимі об'єкти, об'єкти культурної спадщини (пам'ятки історії та культури) народів РФ [1] ;
- Майно містоутворююче організації (при наявності клопотання органу місцевого самоврядування, або залученого до участі у справі про банкрутство відповідного федерального органу виконавчої влади, або органу виконавчої влади суб'єкта) [2] ;
- Майно організацій, яке призначене для здійснення діяльності, пов'язаної з виконанням робіт за державним оборонним замовленням, забезпеченням федеральних державних потреб в області підтримки обороноздатності і безпеки РФ [3] .
- Майно стратегічних підприємств [4] ;
- Майно суб'єктів природних монополій [5] ;
- Акції ВАТ або частка в ТОВ, які складають більше 50 відсотків статутного капіталу, зазначених товариств, якщо стосовно такого майна його покупцеві необхідно виконати певні умови [6] ;
- Державне або муніципальне майно [7] .
Продаж майна в банкрутство проводиться за допомогою проведення відкритих торгів за винятком обмеження оборотоздатності майна, продаж якого здійснюється шляхом проведення закритих торгів. У закритих торгах можуть брати участь тільки ті особи, які відповідно до федеральним законом можуть мати у власності або на іншому речовому праві майно, що належить до обмеження оборотоздатності майна (абз. 2 п. 4 ст. 110 Закону про банкрутство).
Таким чином, законодавцем були передбачені особливі режими продажу окремих категорій майна. Всі інші види і категорії майна підлягають продажу на відкритих торгах у формі аукціону. За участю в аукціоні, на відміну від конкурсу, покупцеві потрібно лише запропонувати відповідну ціну без необхідності дотримання додаткових умов. Суть, як аукціону, так і конкурсу полягає в пропозиції учасником найбільш високу ціну. Переможцем аукціону ставати учасник, який запропонував найвищу ціну за майно, а переможцем конкурсу - учасник, який запропонував найвищу ціну і гарантує забезпечення певних умов щодо майна.
Крім того, при проведенні торгів може використовуватися закрита або відкрита форма подання пропозицій про ціну майна. При застосуванні закритої форми пропозиції про ціну представляються одночасно із заявкою на участь в торгах і не підлягають розголошенню до початку проведення торгів, а у випадку з відкритою формою - пропозиції про ціну заявляються учасниками відкрито в ході проведення торгів (п. 7 ст. 110 Закону про банкрутство).
Порядок визначення ціни
За загальним правилом, майно в банкрутство не підлягає обов'язковій оцінці, за винятком майна, що знаходиться в заставі. Обов'язковою заходом щодо конкурсної маси є проведення її інвентаризації арбітражним керуючим. Результати такої інвентаризації підлягають розміщенню в Єдиному Федеральному реєстрі відомостей про банкрутство (далі - ЕФРСБ). Конкурсний кредитор або уповноважений орган, за умови, що розмір його вимоги перевищує два відсотки загальної суми вимог, має право вимагати проведення оцінки щодо всього майна або частини майна (п. 5.1 ст. 110 Закону про банкрутство). Протягом двох місяців з дати надходження такого вимоги арбітражний керуючий зобов'язаний забезпечити проведення оцінки зазначеного майна. У разі відсутності у боржника грошових коштів на проведення оцінки, фінансування такої оцінки здійснює конкурсний кредитор або уповноважений орган, який заявив вимогу, з наступною компенсацією таких витрат після продажу майна. Звіт про оцінку майна боржника також підлягає включенню арбітражним керуючим у ЕФРСБ. Повторна оцінка того ж майна може бути проведена тільки за рахунок власних коштів конкурсного кредитора або уповноваженого органу без подальшої компенсації.
Початкова ціна продажу майна в банкрутство визначається рішенням зборів кредиторів чи комітету кредиторів. При цьому враховується ринкова ціна такого майна відповідно до звіту оцінювача, якщо така оцінка проводилася на вимогу конкурсного кредитора або уповноваженого органу. Початкова ціна продажу відображається арбітражним керуючим в реченні про порядок продажу майна, яке подається на затвердження зборів кредиторів чи комітету кредиторів. Крім початкової ціни продажу в такій пропозиції повинні міститися відомості про майно, його складі, характеристиках, про терміни його продажу, про форму торгів (аукціон або конкурс) і т. Д. (П. 7.1 ст. 110 Закону про банкрутство). Розбіжності між арбітражним керуючим і кредиторами про порядок продажу майна вирішуються в судовому порядку.
Окрему увагу варто приділити продажу майна, що перебуває в заставі, яке в процедурі банкрутства підлягає обов'язковій оцінці. Початкова ціна, а також порядок і умови проведення торгів, порядок і умови забезпечення схоронності предмета застави визначаються виключно конкурсним кредитором, вимоги якого забезпечені заставою майна, що реалізується. Крім того, такі відомості підлягають розміщенню в ЕФРСБ. Розбіжності між заставним кредитором та арбітражним керуючим також вирішуються в судовому порядку. Витрати на забезпечення схоронності предмета застави і реалізацію його на торгах покриваються за рахунок коштів, що надійшли від реалізації предмета застави (ст. 138 Закону про банкрутство).
проведення торгів
Як правило, організатором торгів виступає арбітражний керуючий, однак, він має право залучити для цих цілей спеціалізовану організацію. Організатор торгів відповідає за виконання таких завдань, як публікація необхідних відомостей про торги, прийняття заявок на участь в торгах, укладення договорів задатку та купівлі-продажу, визначення учасників і переможців торгів і т. Д. Обов'язковими умовами участі в торгах є внесення завдатку (НЕ більше 20% від початкової ціни продажу) і надання організатору торгів необхідних документів, що підтверджують статус учасника торгів.
Перший етап торгів проводиться шляхом підвищення початкової ціни на "крок аукціону", який встановлюється організатором торгів в розмірі від 5 до 10% від початкової ціни. Підвищення ціни проводиться за рахунок заявок учасників торгів. Учасник, який запропонував найбільш високу ціну, визнається переможцем торгів. Організатор торгів підписує з переможцем договір купівлі-продажу і повертає суми задатків іншим учасникам торгів. У разі відмови або ухилення переможця торгів від укладення договору купівлі-продажу, організатор торгів має право запропонувати укласти договір купівлі-продажу учаснику торгів, який запропонував найвищу ціну за майно після переможця торгів (п. 16 ст. 110 Закону про банкрутство). У разі, якщо не були представлені заявки на участь в торгах або до участі в торгах був допущений тільки один учасник, організатор торгів приймає рішення про визнання торгів такими, (п. 17 ст. 110 Закону про банкрутство).
У разі визнання перших торгів не відбулися з тих чи інших причин, організатор торгів приймає рішення про проведення повторних торгів. Повторні торги проводяться аналогічним чином, що і перші з тією лише різницею, що початкова ціна продажу майна на повторних торгах менше на 10% (п. 18 ст. 110 Закону про банкрутство).
Якщо перші і повторні торги не відбулися, майно підлягає продажу за допомогою публічної пропозиції. Порядок продажу майна за допомогою публічної пропозиції викладено в ст. 139 Закону про банкрутство. Публічна пропозиція містить пропозицію продавця необмеженому колу осіб укласти договір купівлі-продажу з будь-якою особою, хто прийме цю пропозицію. Крім того, торги за допомогою публічної пропозиції мають на увазі послідовне зниження ціни після закінчення певного терміну. Таких етапів зниження ціни може бути кілька, при цьому початкова ціна береться рівній початковою ціною продажу на повторних торгах. Розглянемо на прикладі:
Лот № 1 Гараж.
Початкова ціна продажу 300 000 рублей.
1 етап (зниження ціни на 10% від початкової): 270 000 рублів.
2 етап (зниження ціни на 30% від початкової): 210 000 рублів.
3 етап (зниження ціни на 50% від початкової): 150 000 рублів.
4 етап (зниження ціни на 70% від початкової): 90 000 рублів.
5 етап (зниження ціни на 90% від початкової): 30 000 рублів.
Ціна на 5 етапі називається ціною відсікання, тобто нижче даної ціни, згідно з умовами конкретного публічної пропозиції, майно продано бути не може. До 22 червня 2015 р переможцем торгів за допомогою публічної пропозиції зізнавався учасник, першим подав заявку на придбання майна на конкретному інтервалі.
Однак з 22 червня 2015 р дана процедура була дещо ускладнена. Переможцем торгів за допомогою публічної пропозиції тепер визнається учасник, який запропонував найвищу ціну (не нижче, встановленої для конкретного інтервалу). Якщо ж кілька учасників запропонували одну і ту ж ціну для конкретного інтервалу, то переможцем визнається учасник, заявка якого була подана раніше. Таким чином, законодавцем були введені елементи аукціону для кожного інтервалу зниження ціни публічної пропозиції. Звернемося до нашого прикладу:
3 етап (зниження ціни на 50% від початкової): 150 000 рублів.
Заявки учасників торгів:
Учасник 1 - 150 000 рублів (заявка подана о 13:42)
Учасник 2 - 155 000 рублів (заявка подана о 14:02)
Учасник 3 - 160 000 рублів (заявка подана о 14:15)
Учасник 4 - 160 000 рублів (заявка подана о 14:16)
Переможцем в даному випадку буде вважатися Учасник 3, як раніше всіх запропонував найбільш високу ціну для даного етапу.
Резюмуючи вищесказане, варто зазначити, що продаж майна - ключовий момент будь-якої процедури банкрутства, а також широке поле для зловживань. Щоб уникнути порушень, особам, які мають право на визначення кандидатури арбітражного керуючого, слід поставитися до вибору його кандидатури з усією ретельністю. Саме відповідальний і грамотний арбітражний керуючий зможе забезпечити найбільшу економічну вигоду від продажу майна в банкрутство як самостійно, так і делегувавши свої повноваження іншим фахівцям.
джерело: http://kskgroup.ru/
[1] П. 4 ст. 132 Закону про банкрутство.
[2] Ст. 175 Закону про банкрутство.
[3] П. 7 ст. 195 Закону про банкрутство.
[4] П. 9 ст. 195 Закону про банкрутство.
[5] П. 2 ст. 201 Закону про банкрутство.
[6] П. 1 ст. 20 Федерального закону від 21.12.2001 N 178-ФЗ "Про приватизацію державного та муніципального майна".
[7] П. 2 ст. 20 Федерального закону від 21.12.2001 N 178-ФЗ "Про приватизацію державного та муніципального майна".