Строительство »

Сімейна ПРАВО. ТЕМА 6.3

  1. Тема 6.3. Аліментних зобов'язань ПОДРУЖЖЯ ТА КОЛИШНЬОГО ПОДРУЖЖЯ Аліментні обов'язки подружжя ...

Тема 6.3.
Аліментних зобов'язань ПОДРУЖЖЯ ТА КОЛИШНЬОГО ПОДРУЖЖЯ

Аліментні обов'язки подружжя

Обов'язок подружжя (тобто осіб, які уклали у встановленому законом порядку шлюб) надавати взаємну матеріальну підтримку закріплена в п.1 ст.89 СК. Зазвичай цей обов'язок виконується подружжям добровільно. При необхідності порядок і форми матеріальної підтримки подружжям один одного можуть бути визначені ними в письмовій угоді (угоді про сплату аліментів), що підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 100 СК). Така угода може бути також складовою частиною шлюбного договору (п. 2 ст. 42 СК).

У разі відмови або ухилення від виконання обов'язку з надання матеріальної підтримки одним членом подружжя іншому потребує допомоги чоловік вправі при відсутності угоди між подружжям про сплату аліментів вимагати надання аліментів у судовому порядку.

Вимога чоловіка про стягнення аліментів може бути задоволено судом лише при наявності передбачених законом підстав (п. 2 ст. 89 СК):

а) подружжя перебувають у зареєстрованому шлюбі,

б) непрацездатність і потреба чоловіка, що вимагає сплати аліментів, або чоловік вказано в законі, як має право вимагати сплати аліментів,

в) наявність у чоловіка-відповідача необхідних коштів для надання матеріальної допомоги іншому.

Непрацездатним визнається чоловік, який досяг пенсійного віку (60 років -для чоловіків і 55 років - для жінок) або є інвалідом I, II, III групи.

Момент виникнення непрацездатності дружина значення не має: вона може виникнути як до, так і після укладення шлюбу. У числі подружжя, які мають право на аліменти від другого з подружжя, СК називає дружину в період вагітності і протягом трьох років після народження загального дитини, а також потребує чоловіка, який здійснює догляд за спільною дитиною - інвалідом віком до 18 років або спільною дитиною - інвалідом з дитинства I групи.

Потреба непрацездатного чоловіка визначається судом в кожному конкретному випадку шляхом зіставлення його доходів і необхідних потреб. З цієї причини один з подружжя може бути визнаний потребують як при повній відсутності у нього власних коштів для існування, так і при їх явної недостатності.

Що стосується обов'язки чоловіка по сплаті аліментів дружині в період вагітності і протягом трьох років після народження загального дитини, то для її виникнення, як випливає зі ст. 89 СК, не потрібно таких умов, як потреба і непрацездатність дружини.

Після досягнення спільною дитиною трирічного віку право на аліменти у дружини виникає на загальних підставах, тобто при її непрацездатності та потребу.

Право на аліменти у нужденного чоловіка, який здійснює догляд за спільною дитиною-інвалідом віком до вісімнадцяти років або спільною дитиною-інвалідом з дитинства I групи, не залежить від того, чи є чоловік працездатним чи ні.

Обов'язковою підставою для задоволення судом вимоги одного з подружжя про стягнення аліментів є наявність у чоловіка-відповідача необхідних для цього коштів з урахуванням його матеріального і сімейного стану. При визначенні наявності необхідних коштів для сплати аліментів судом приймаються до уваги всі види заробітку і (або) доходів чоловіка-відповідача, склад його майна, з'ясовується, які особи перебувають на його утриманні і кого він зобов'язаний по закону ще утримувати. У той же час Кодекс не вимагає, щоб чоловік, зобов'язаний сплачувати аліменти, був працездатним. До сплати аліментів може бути притягнутий і непрацездатного чоловік при наявності інших необхідних підстав.

Аліментні обов'язки колишнього подружжя

Право на отримання аліментів у судовому порядку може бути збережено за чоловіком і після розірвання шлюбу за наявності визначених законом підстав (п. 1 ст. 90 СК).

1) Закон встановлює коло осіб, які мають право вимагати надання аліментів у судовому порядку від своїх колишніх подружжя. До них відносяться:

а) колишня дружина в період вагітності і протягом трьох років, після народження загального дитини. Колишня дружина має право на аліменти в тому випадку, якщо вагітність наступила до моменту розірвання шлюбу;

б) колишній чоловік, який здійснює догляд за спільною дитиною - інвалідом віком до 18 років або спільною дитиною - інвалідом з дитинства I групи;

в) непрацездатний колишній чоловік, який став непрацездатним до розірвання шлюбу або протягом одного року після розірвання шлюбу.

Непрацездатним визнається колишній чоловік, який досяг пенсійного віку (55 років - для жінок, 60 років - для чоловіків) або є інвалідом I, II, III групи. Причини інвалідності колишнього чоловіка (тобто виникнення непрацездатності) за загальним правилом значення не мають. Важливий момент настання непрацездатності колишнього чоловіка: до розірвання шлюбу або протягом одного року після розірвання шлюбу;

г) чоловік, який досяг пенсійного віку не пізніше ніж через п'ять років з моменту розірвання шлюбу, якщо подружжя перебувало в шлюбі тривалий час. Питання про тривалість шлюбу вирішується судом стосовно конкретної ситуації (враховується вік подружжя, в якому за рахунком шлюбі кожен із подружжя складається і т. П.).

2) Колишній чоловік, який має право вимагати сплати аліментів у судовому порядку, повинен бути потребують матеріальної допомоги. Ця вимога не стосується колишньої дружини в період вагітності і протягом трьох років з дня народження загального дитини.

Потреба колишнього чоловіка встановлюється судом шляхом зіставлення його доходів і необхідних потреб. Колишній чоловік може бути визнаний потребують як при повній відсутності у нього коштів для існування, так і при їх недостатності.

3) Обов'язок надання аліментів може бути покладена на колишнього чоловіка тільки в тому випадку, якщо він володіє необхідними для цього засобами.

Аліментні зобов'язання колишнього подружжя після розірвання шлюбу можуть регулюватися угодою між колишнім подружжям (п. 2 ст. 90 СК), в якому буде визначено розмір та порядок сплати аліментів. Угода подружжя про сплату аліментів у разі розірвання шлюбу може бути складовою частиною шлюбного договору (п. 2 ст. 42 СК) або самостійним аліментних угодою, що укладається в період шлюбу або після його розірвання. Угода про сплату аліментів колишньому чоловікові має бути укладена в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (п. 1 ст. 100 СК).

При відсутності аліментного угоди питання про виплату аліментів дружину може бути вирішене в судовому порядку як безпосередньо при розірванні шлюбу, так і в подальшому, на вимогу колишнього чоловіка, що має право на отримання аліментів.

Розмір аліментів, що стягуються на подружжя і колишнього подружжя в судовому порядку

При відсутності угоди між подружжям (колишнім подружжям) про сплату аліментів розмір коштів, що стягуються щомісяця на утримання чоловіка (колишнього чоловіка), встановлюється судом у твердій грошовій сумі, виходячи з матеріального і сімейного стану подружжя (колишнього подружжя) та інших заслуговують уваги інтересів сторін ( розмір заробітку або доходу, пенсії, наявність утриманців у кожної зі сторін, можливість одержання утримання стягувачем аліментів від повнолітніх працездатних дітей, необхідність витрат на лечен е і т. п.).

З метою індексації розмір аліментів встановлюється судом у твердій грошовій сумі, що відповідає певному числу мінімальних розмірів оплати праці (ст. 117 СК).

Звільнення чоловіка від обов'язку по утриманню другого з подружжя або обмеження цього обов'язку

Підстави звільнення чоловіка від обов'язку по утриманню другого з подружжя або її обмеження певним терміном як в період шлюбу, так і після його розірвання встановлені ст. 92 СК. До них відносяться:

а) нетривалість перебування подружжя у шлюбі. Закон не встановлює, який шлюб слід вважати нетривалим. Дане питання вирішується тільки судом виходячи з конкретних обставин справи;

б) негідну поведінку в сім'ї чоловіка, що вимагає виплати аліментів. Негідну поведінку чоловіка в сім'ї виражається в зневажливому ставленні до сімейних обов'язків, байдужості до дружини (чоловіка), дітей, в грубості по відношенню членам сім'ї, в подружній зраді, зловживанні спиртними напоями або наркотичними засобами і т. П .;

в) наступ непрацездатності потребує допомоги чоловіка в результаті зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами чи вчинення ним умисного злочину, тобто в результаті його власних винних дій.

Ухвалення рішення про звільнення чоловіка від обов'язку по утриманню другого з подружжя або її обмеження певним терміном (наприклад, стягнення аліментів на шість, дванадцять, вісімнадцять місяців і т. Д.) Є правом, а не обов'язком суду.

Питання для самоконтролю

1. Які підстави звернення чоловіка до суду з позовом про стягнення аліментів з другого з подружжя в свою користь?

2. При наявності яких юридичних фактів суд може задовольнити позов про стягнення аліментів одного чоловіка на користь другого з подружжя?

3. Які обставини є підставою для відмови від стягнення аліментів одним чоловіком від другого з подружжя в судовому порядку?

4. За яких умов чоловік має право вимагати надання аліментів від свого колишнього чоловіка?

5. Назвіть підстави для обмеження обов'язки з надання утримання певним терміном?

6. Форма і зміст угоди про матеріальне утримання подружжя та колишнього подружжя.

7. В якому розмірі стягуються аліменти?

1. Які підстави звернення чоловіка до суду з позовом про стягнення аліментів з другого з подружжя в свою користь?
2. При наявності яких юридичних фактів суд може задовольнити позов про стягнення аліментів одного чоловіка на користь другого з подружжя?
3. Які обставини є підставою для відмови від стягнення аліментів одним чоловіком від другого з подружжя в судовому порядку?
4. За яких умов чоловік має право вимагати надання аліментів від свого колишнього чоловіка?
5. Назвіть підстави для обмеження обов'язки з надання утримання певним терміном?
7. В якому розмірі стягуються аліменти?