Зрозуміло, що у нас передбачена свобода заповіту, і кожен може вільно розпоряджатися своїм майном. Але необхідно засвоїти, що у кожного є також право на обов'язкову частку у спадщині. Тому, в общем-то, дружина, непрацездатні батьки спадкодавця, неповнолітні діти мають право претендувати на обов'язкову частку у спадщині. Тобто навіть якщо все майно заповідано (Тобто отримано за заповітом абсолютно іншою особою), вони в будь-якому випадку, мають право претендувати на не менше ніж половину частки, яка б їм покладалася за законом. Обов'язково їм треба претендувати на свою частку і заявляти про ці права, не дивлячись на те, що за заповітом все майно відходить, скажімо так, коханці (третій особі).
Бувають ще такі ситуації. Скажімо, померла людина, і раптом його законна дружина дізнається, що він ще за життя зробив дарчу на свою коханку. А дарчий - це не заповіт, ніяка частка не відійде. Якщо ми припускаємо, що спадкодавця вже немає, і з'явилася якась дарча, яка оформлена, швидше за все, нотаріально, то в цьому випадку єдиний спосіб захисту прав - це оскаржити в судовому порядку договір дарування, визнавати цю угоду недійсною. І, скоріш за все, необхідно буде заявити про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи, щоб доводити, що особа, яка оформила дарчу, в той момент не усвідомлювала дії, які робить. У цьому випадку експерт досліджуватиме історію хвороби цієї особи. І якщо будуть виявлені передумови, то суд може як раз-таки визнати угоду недійсною, і це майно за законом піде спадкоємцям.
У той же час тут не можна однозначно сказати, що дружина поверне собі все. Є різні чинники: з'являться інші спадкоємці, не тільки адже дружина може претендувати на це майно. Але найголовніше - те, що вкрай складно визнати таку угоду недійсною за визначенням. Якщо вже було все оформлено і все передано, швидше за все, законна дружина залишиться ні з чим.
Віра Тихонова