Джерело електрики, створений київськими вченими під керівництвом Владислава Кисельова, став фіналістом одного з найпрестижніших в Україні міжнародних конкурсів наукових проектів «Сікорський челендж», який пройшов в столиці
Кандидат технічних наук Владислав Кисельов демонструє кореспондентам «ФАКТІВ» батарейку, розраховану на 12 років роботи.
- Компанія з США City Labs випускає подібні, ось тільки сила струму цих батарейок в тисячу разів менше, ніж нашої, - говорить учений. - Вона пропрацювала вже рік і чотири місяці і буде давати струм ще 11 років.
З Владиславом Кисельовим ми познайомилися на міжнародному конкурсі інновацій «Сікорський челендж», який пройшов в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут». Зі свого долгоживущей батарейкою він увійшов до фіналу цього престижного конкурсу новаторських ідей.
* Владислав Кисельов: «Наша довгоживуча батарейка дає силу струму в тисячу разів більшу, ніж її американський аналог»
- Я не дуже розраховую на те, що держава виділить гроші на впровадження у виробництво нашої батарейки, тому шукаю приватного інвестора, заради цього вирішив демонструвати розробку на конкурсах і виставках технічних новинок, - говорить старший науковий співробітник Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної АН України Владислав Кисельов. - Її можна використовувати замість електричних акумуляторів для мобільних телефонів і автомобілів. Один бізнесмен з Туреччини зацікавився цим і зараз веде переговори з діловими колами Китаю, щоб профінансували створення підприємства з виробництва акумуляторів для стільникових телефонів. Успіх цього проекту зробить мобільні телефони незалежними від електричних розеток.
- Завдяки чому ваша батарейка дає струм такий тривалий час?
- Я використовував природні властивості тритію (один з ізотопів водню) випромінювати електрони. Тут потрібно сказати, що деякі радіоактивні речовини не є небезпечними для людини, в їх числі тритій. Він використовується як в моїй долгоживущей батарейці, так і в американській, в якій тритієм покрита сонячна батарея. На неї потрапляють електрони, за рахунок чого і виробляється струм. Я використовував замість сонячної батареї так звану паливну комірку (електрохімічний пристрій). Завдяки цьому моя батарея в тисячу разів більш продуктивна, ніж її аналог з США.
Зауважу, що ці осередки були придумані в 30-ті роки минулого століття в Україні. Вони знайшли застосування в народному господарстві, проте енергію з їх допомогою ніхто отримувати не зміг. А нам це вдалося, тому що ми зуміли вдосконалити осередок. Просили на це закордонний грант, але отримати його не вдалося. Так що все робили за свій рахунок.
Моя батарейка не тримає енергію, а виробляє її. Термін роботи батареї - 12 років - обумовлений періодом напіврозпаду тритію. Розрахунки показують, що на основі закладених в ній ідей можна створити екологічно чисту електростанцію майбутнього.
* Батарейка розміром трохи більше сірникової коробки
Зараз на півдні Франції 11 найбільших держав світу будують Міжнародний термоядерний реактор для виробництва електроенергії. У ньому, як і в моїй батарейці, використовується тритій. Спочатку планувалося витратити на термоядерний проект 15 мільярдів доларів, тепер кошторис збільшили до 20 мільярдів. Багато фахівців пов'язують майбутнє енергетики з термоядерними реакторами, адже ці установки не несуть загрози забруднення навколишнього середовища. Однак вони дуже дорогі. Паливні комірки, використані в моїй батарейці, дозволяють виробляти електроенергію за допомогою тритію набагато дешевше.
Відомо, що в Чорному морі на великій глибині знаходиться шар води, насиченою сірководнем. Це мертва зона, в якій мешкають хіба що деякі види бактерій. Якщо туди опустити паливні комірки, то за рахунок сірководню можна отримувати електрику, причому у великих кількостях.
До речі, за допомогою паливних осередків ми навчилися ще й очищати фільтрат звалищ і стічні води каналізації. Дивіться (Владислав Петрович демонструє нам мензурку з бурою рідиною), тут фільтрат - жахливо забруднена вода, що витікає зі звалища. А ось якою вона стала після того, як ми її пропустили через паливні комірки (вчений виставляє на стіл пляшечку з прозорою водою): бруд з фільтрату випала у вигляді осаду. Ці експерименти ми провели за свій рахунок. Тепер пропонуємо власникам звалищ і інвесторам вкласти кошти у впровадження такого способу очищення. Важливо, що він не тільки ефективний, а й недорогий.
Ми розраховуємо і на отримання гранту від міжнародних організацій на проекти з паливними комірками. Мій колектив вже двічі створював прилади за гранти європейських структур. У 2004 році нам виділили 250 тисяч доларів на розробку апарату з визначення вмісту сірки в автомобільному паливі. Наш апарат вийшов більш точним, ніж у японських колег. А в 2007-му нам надали 300 тисяч доларів на розробку способу повного очищення палива від сірки. Грант на рішення цієї ж завдання отримали і російські вчені з московського Інституту фізичної хімії. Але їм вона виявилася не по плечу, а ми з нею впоралися. Навіть отримали на неї патент США. На рахунку мого колективу - створення приладу, який всього за сім секунд визначає октанове число автомобільного палива. Коли стали використовувати прилад, я дивувався: як багато неякісного бензину продають на заправках Києва. Ми випускали цей прилад в нашій лабораторії. Замовлення сипалися, поки держава не прийняла рішення про те, що контролювати якість палива необов'язково. Мабуть, такий контроль вже дуже заважав комусь вести бізнес. .
Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»
Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter
Завдяки чому ваша батарейка дає струм такий тривалий час?