Строительство »

Асоціація з ЄС: плюси і мінуси

Через сім місяців після провалу на Вільнюському саміті Східного партнерства Україна підписала економічну частину угоди про асоціацію з ЄС. Для багатьох це стало символічним закінченням євромайдан, адже не в останню чергу непідписання цієї угоди в кінці 2013 року породило то праведне невдоволення, що в кінцевому підсумку змінив країну.

Сьогодні багато сперечаються про те, чи потрібно це Україні взагалі, але при цьому з текстом цієї угоди не знайомі. Це не дивно, текст договору про асоціацію України з ЄС дуже великий і містить велику кількість спеціальної термінології, тому дається важко багатьом. Тому варто, напевно, головні штрихи цього договору озвучити, а вже читачі самі вирішать, що в цьому хорошого і поганого і що чекає Україна від цієї асоціації.

Договір про асоціацію більшою мірою вирішує чисто технічні і економічні питання співпраці між Україною та ЄС. З огляду на специфіку економіки України, договір обумовлює перехідний період в 10 років, коли Україна буде співпрацювати з ЄС у тестовому режимі. За цей час Україні потрібно буде вирішити велику кількість технічних питань за погодженням стандартів, нормативних документів і правил ведення бізнесу.

Але від лірики перейдемо до конкретики, а точніше вигодам, які отримує країна після підписання даного документа. Ось найбільш явні з них:

- Посилення захисту прав споживачів. Вводяться європейські стандарти контролю якості продукції.

- Експорт товарів і послуг в ЄС. Згідно з підрахунками експертів, це дозволить щорічно збільшувати експорт товарів на суму близько 400 млн. Євро. Крім того, українці зможуть відкривати філії підприємств з надання різноманітних послуг в країнах Євросоюзу, а українські інвестиції в ЄС отримають додатковий захист.

- Соціальна політика та освіту. Вводяться чотири додаткових дні відпустки, по крайней мере, на даний момент ця умова активно обговорюється і незабаром ми можемо очікувати зміни трудового законодавства, яке буде відповідати європейським стандартам. Крім того Українські дипломи і кваліфікації для допуску до роботи будуть визнаватися в ЄС, що дає величезні вигоди для нинішніх школярів та студентів, які вже незабаром зможуть знаходити роботу за фахом не тільки в Україні але і Євросоюзі.

- Введення нових стандартів якості води і повітря, що позитивно відіб'ється на навколишньому середовищу і якості товарів як продовольчих так і непродовольчих.

Ці поліпшення лежать на поверхні і їх нескладно помітити, набагато складніше прийняти реалії, яку повинен пам'ятати кожен українець, який прагнув до Євросоюзу - відразу не буде добре. Скажемо більше - перші кілька років країні явно доведеться затягнути пояс і поступово звикати до стандартів Європи. Жити відповідно до жорстких законами - складно. Не всі підприємства зможуть дотримуватися європейських вимог, соответственнотакіебудут закриті. Перехід на автоматизоване виробництво також може стати причиною зростання безробіття. Але разом з тим роботодавців змусять поліпшити умови праці для найманих працівників.

Посиляться вимоги і до автомобілістів. У багатотоннажних авто доведеться встановити прилади з обмеження швидкості і відеореєстратори, потрібно будеттестіровать автомобілі на безпеку і т.д. Але результатом має стати скорочення кількості ДТП.

Найбільш складним для буде відійти від звичних «відкатних» схем, які дають привілеї на нашому «ринку» послуг. Так що цілком природним видається той факт, що в перший час після відкриття дверей на ринку Європи українські бізнесмени виявляють обережність, хоча це і не дуже подобається нашим політикам.

Що дасть асоціація для малого і середнього бізнесу можна знайти на спеціально створеному порталі www.europa-torgivlia.org.ua .

Не варто забувати і про поки нереалізований, але цілком реальному найближчим часом дії Євросоюзу - скасування візового режиму. Плюси цього рішення кожен може уявити сам.

Тим часом варто не забувати - асоціація це ще не повноправне членство в ЄС, але величезний крок у бік справжніх європейських цінностей і кожен повинен сам вирішити що він готовий зробити щоб стати справжнім європейцем.

Павло Лисниченко, «Перша міська газета», №29